Що могла зробити жінка для національної справи, показував творчий шлях Марії Заньковецької. Відзначення 25-річчя її театральної праці перетворилося на тріумф. Для багатьох українців М. Заиьковецька стала уособленням України. Лише зачитування ювілейних вітань тривало понад дві години. Зала не могла вмістити всіх прибулих. Увесь простір навколо театру й прилеглі вулиці заповнив народ. Налякана великим скупченням людей, поліція розпочала арешти. На думку київської поліції, ювілей перетворився на демонстрацію могутності українського руху.
Христина Данилівна Алчевська — український педагог, організатор народної освіти, дружина засновника м. Алчевськ Олексія Алчевського, мати Григорія, Івана та Христини Алчевських.
У 1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу. Офіційно її засновано у 1870, утримувала цю школу до 1919. В школі викладала з колективом педагогів-сподвижників — безкоштовно працювало понад 100 вчителів.
У 1896 збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців — єдине власне, тобто таке, що належало школі, приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії.
Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Центру громадських зв'язків) у 1899 встановила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева.
Удостоєна багатьох найвищих нагород — золотих та срібних медалей, почесних дипломів, тощо, обрана віце-президентом Міжнародної ліги освіти. «Просвітителька народу» — скромний і величний напис на її маленькому надгробку.