Велика Британія в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст

Велика Британія в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст

Вивчення теми допоможе вам:

• знати час і особливості проведення парламентських реформ у Великій Британії

• визначати особливості економічного розвитку Великої Британії в останній третині ХІХ століття;

• оволодіти і оперувати такими термінами, як: гомруль, суфражизм

• сформувати обґрунтоване судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії та Девіда Ллойд Джорджа

Утрата Великою Британією промислового лідерства

Ми з вами добре пам'ятаємо, що в першій половині ХІХ ст. Англію називали "майстернею світу", чи не так? це тому, що більшість промислової продукції вироблялось саме в цій країні. Проте, з попередньої теми, яку ми вчили (нагадую, що ми вчили США в кінці ХІХ ст..) ми дізнались, що першість у промисловому розвитку в кінці ХІХ ст. зайняла інша країна.Це була колишня англійська колонія - США. Що призвело до таких змін? прошу уважно оглянути схему наведену нижче

Проте, це не заважало нашій "володарці морів" мати доволі сильну економіку. Зрештою, Велика Британія займала перше місце за посередницькою торгівлею, а Лондон виконував роль міжнародного фінансового центру, що додавало авторитету національній валюті - фунту стерлінгів

Внутрішньополітичне життя. Ірландське питання

На особливу увагу заслуговує ірландське питання в цій темі. Будучи по факту частиною королівства, Ірландія перебувала в статусі напівколонії. Протягом всього ХІХ ст. частими ставали захоплення землі збіднілими ірландськими селянами, що не могло не зачіпати інтересів англійських землевласників. Ірландські депутати, які були обрані до британського парламенту, всіляко намагались домогтись розширених прав для своєї батьківщини. Ці права увійшли в історію як гомруль. Лідер ліберальної партії намагався затвердити цей законопроект, щоб зменшити напругу, однак це призвело тільки до розколу ліберальної партії.

Перебування на посаді прем'єр міністра

Девіда Ллойд Джорджа

1916 - 1922

Колоніальна політика Великої Британії

Упродовж останньої третини ХІХ ст. зовнішня політика консерваторів і лібералів спрямовувалася на розширення меж Британської імперії в Африці, басейні Тихого океану, на територіях, прилеглих до Індії, зміцнення позицій на Близькому Сході: збереження панування на морях, перешкоджання спробам створення антибританської коаліції європейських держав (політика блискучої ізоляції).