Робота з історичними джерелами

Запитання.

1. Яким подіям та явищам присвячено тогочасні плакати?

2. Оберіть дієслова, що окреслюють мету, з якою ці плакати створено: 1) агі тувати; 2) пропагувати; 3) рекламувати; 4) інформувати; 5) сприяти гуртуванню за; 6) сприяти гуртуванню проти; 7) формувати ставлення до фактів, що від повідає ідеології; 8) засуджувати; 9) викликати несприйняття і ненависть.

3. Свій вибір обґрунтуйте деталями плакатів та історичними фактами.

«...За два тижні після гітлерівського нападу на Польщу Кремль “простяг руку братньої допомоги західним братам”... Крім численних потягів із запломбованими вагонами, вщерть переповнених польськими офіцерами, що їх вивозили десь на схід; крім того, як офіцери ці через вікна намагались виміняти в людей, що проходили повз вагони, шматок хліба за золоті персні, годинники та срібні цигарнички; а трохи згодом – крім численних потягів, також із запломбованими вагонами, – під охороною НКВД-истів, – у яких вивозили “визволених” від капіталістичного ярма, та разом уже і від зайвого особистого майна, вчителів, священиків і селян – українців та білорусів – у далекі табори Колими, Мурманська та інші “здравниці-курорти соціалістичної батьківщини трудящих”, отже, кажу, крім тих транспортів, я мало що бачив тоді гідного уваги».

Запитання.

1. Поміркуйте, чим була зумовлена репресивна політика СРСР у Західній Україні, зокрема масштабна депортація її мешканців.

2. Які явища, що стосуються «возз’єднання», «визвольного походу» та радянізації Західної України, засвідчує джерело?

Націоналізували не тільки кам’яниці, а й майно. У кооперативному будинку «Власна хата»... пенсіонерку, що володіла двома кімнатами і кухнею, виселили до кухні, забрали речі. У Кульчицького (ревізор кооперативу) забрали меблі і одяг, а самого виселили до кухні. У письменника Грау-Вандмаєра забрали годинник, тому що на ньому була монограма Миколая ІІ. У Ервіна Стерна опечатали друкарську машинку. У ревізора союзу кооператорів забрали меблі, одяг, білизну, вугілля… У колишнього капіталіста Увера, який сам утік за кордон, а дружина (63 роки) залишилась, робив націоналізацію якийсь Гулий. Почав він з того, що націоналізував вино і тут же його випив, сп’янів і почав дебоширити.

Крім нечисленних розумних людей, які здають собі справу з аграрної господарки в нашому краю, більшість представників Радянської Влади… розпорядженнями своїми… компрометують центральну владу. Поступають так, як коли б одинокою їх метою було цілковите знищення селянства й хліборобства. Очевидна річ, що в такому поступувані не йдуть за вказівками вищої влади. Зі сторони тієї влади такі розпорядки були б яскравим самовбивством. Чим є ті розпорядки зі сторони нижчих органів влади – трудно зрозуміти. Те видається кожному розумному чоловікові певним, що їх вища влада не може одобрити. Ті розпорядки підкопують на цілій лінії прямо існування Радянської влади в краю. Накладають податки, що… перевищують усякий можливий дохід.

Запитання

1. Схарактеризуйте економічні й соціальні зміни, які відбулися в Західній Україні після приєднання до Радянського Союзу.

2. Якою була реакція українського робітництва та селянства на економічні й соціальні заходи радянської влади?

Наприкінці вересня закрили школу Сестер Василіанок і нас перевели в колишню ґімназію ім. Кокорудзів. Ґімназію, одну з найславніших українських дівочих ґімназій р р р ур у довоєнному Львові, перетворили на десятирічку, і ми почали навчатися за радянською навчальною програмою… До школи приїхало багато вчителів і різних вожатих (піонерських, комсомольських) зі східних областей; натомість позвільняли деяких з тих, хто працював тут раніше, насамперед вчителів класичних та іноземних мов… Клімат виразно змінювався. Змінювався він і на вулиці. У 1939 році приїжджі зі сходу дуже відрізнялися від місцевих. Бабця називала їх «сірі люди», бо сірий колір домінував у їхньому осінньому і зимовому, далекому від будь-якої моди, одязі. Відрізнялися вони і поведінкою, а навіть ходою. Більшість з них відразу кинулася купувати речі, що їх, не маючи засобів до життя, продавали на чорному ринку місцеві мешканці міста. На цю тему з’явилося багато анекдотів, зокрема серед польського, гострого на язик суспільства. Їх героїнями були, в першу у у у чергу, офіцерські жінки, а темою для кепкувань – необізнаність з модою, місцевими порядками, історією… Висміювалося усе, до чого лише можна було причепитися. А чіплятися до тих нещасних, збідованих людей, часто наївно переконаних… у своєму культуртреґерстві, було за що.

Запитання

1. Поясніть, чому встановлення радянського режиму в Західній Україні відбувалося під гаслами «українізації». Наведіть приклади радянської «українізації».

2. Схарактеризуйте відносини радянської влади і західноукраїнського суспільства. Чому радянська влада не наважилася відразу ліквідувати Українську греко-католицьку церкву, тоді як інші українські національні інституції змусила «саморозпуститися»?

Цілком очевидно, що під більшовиками всі ми почувалися приреченими на смерть; вони не приховували свого стремління знищити і задушити християнство, затерти найменші його сліди. Робили вони це уповільнено, щоби не збурити надто великого спротиву серед цілого загалу населення. Вони також побоювалися громадської думки в Европі… Назагал вони не почувалися тут як вдома; можливо, це і стало однією з причин того, що вони поводилися з нами обережніше, аніж ми того очікували.

Запитання

1. Схарактеризуйте політичні репресії в Західній Україні в 1939–1941 рр. Яких верств суспільства вони торкнулися?

2. Обґрунтуйте (або спростуйте) твердження, що репресивно-депортаційні акції зумовлювалися самою природою радянської системи.

«Українське населення західних областей гостро відчуло ту несвободу, якою огорнув комуністичний режим кожну людину, даючи їй гарантований мінімум засобів існування».

Запитання

1. Як ви розумієте його слова?

Піднялася завіса... При повному світіл капела у складі 36 oci6 виглядала імпозантно. Але в залі - мертва тиша... На вигук керівника капели Бермана: «Здрастуйте, товариші!» - ніхто не відповів... Показуючи рукою на капелу, Берман продовжував: «Товариші!Немає іншої країни в світі , яка б так дбала про розвиток нацюнальної культури й рідної мови, як дбають про це уряд СРСР й товариш Сталін». Ми звикли до того, що при кожній згадці про Сталіна зала в якийсь cпoci6 завжди реагувала, а тут - нітелень! Берман, закінчуючи свою промову, викрикнув тричі «ура»... Публіка й на цей раз залишилася хмурою... Почався концерт. Програма була складена з українських народних пісень i окремих творів на слова Тараса Шевченка i Івана Франка. Замість пісні про Сталша (якою вci ми завжди розпочинали свої концерти) ми почали концерт піснею «Думи мої, думи мої»... Ген-ген десь здалека доноситься звук бандур, прорізується щораз сильніше мелодія, уже чути хор, i ось уже вся капела карбує на мелодії слова Шевченка - «В Україну ідіть, діти, в нашу Україну!». ...Тридцять шість бандуристів, з підібраними голосами, ідеально засамбльованих, закінчували першу річ своєї програми. I ще не встигли згаснути звуки бандур, як раптом гучні, захоплені оплески сколихнули повітря залу.

Завдання.

1. Використовуючи фрагмент з мемуарів Гр. Китастого, охарактеризуйте ставлення публіки:

а) до СРСР i його керівника Й. Сталіна;

б) до України, ϊϊ культури, Т. Шевченка.

2. Наскільки настроi в залі відбивали настрої населения Західної України?