Український політик, Президент України у 2005- 2010 роках. На виборах до Верховної Ради 2002 року очолював політичний блок «Наша Україна», за результатами яких став народним депутатом України. У 2004 році обраний Президентом України. Ініціював прийняття Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», де Голодомор визнано геноцидом українського народу; сприяв входженню України до Світової організації торгівлі, проводив проєвропейську зовнішню політику. Проте Віктор Ющенко не зумів створити дієву політичну команду, не налагодив співпрацю з урядом і парламентом. Залишилися невирішеними низка соціально-економічних питань.
4 лютого 2005 року Верховна Рада призначила Юлію Тимошенко на посаду прем'єр-міністра України (за — 373 народні депутати, проти — 0).[73][74]
У липні 2005 року авторитетний американський журнал Forbes, складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, називає українського прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети.
У 2007 і 2012 роках Тимошенко отримує дві нагороди, якими до того був нагороджений папа Римський Іван Павло ІІ («За політичну мужність» від журналу «Міжнародна політика» і премія Боніфація VIII відповідно).
«Її здатність вирізнятися з-посеред чоловіків у політичній боротьбі в країні є тим, що вона та її команда відточили до довершеності. «Помаранчева принцеса», «газова принцеса», «богиня Революції», «принцеса Лейла української політики», «слов’янська Жанна д’Арк» – її прізвиська протягом років набули міфологічних пропорцій», – писала про неї ВВС у 2007 році.