19 серпня 1939 р. на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) Сталін розкрив свої плани: “... виснаження ворогуючих сторін у збройному протистоянні дасть СРСР “широке поле діяльності для розвитку світової революції”. В розмові з генеральним секретарем виконавчого комітету Комінтерну Г. Димитровим диктатор довірливо признався: “...ми не проти, щоб вони побились добряче і ослабили один одного. Ми можемо підштовхувати одну сторону проти іншої, щоб вони добряче побились”
Кучер В. Вересень 1939 р. війна проти Польщі: удар зі сходу // Історичний журнал. – 2004. – №9. – С.16 – 17.
22 серпня 1939 р. Гітлер у виступі перед командуванням Вермахту згадував: “З осені 1938 р. я вирішив йти разом зі Сталіним. ...Сталін і я – єдині, хто дивиться лише у майбутнє. Найближчими днями на німецько-радянському кордоні подам руку Сталінові і разом з ним почну новий розподіл світу”
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921 – 1939 рр.). – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – С.317.
«Зимова війна 1939–1940 років між Фінляндією та Совєтським Союзом розпочалася з двох помилок: фінський уряд був переконаний, що Совєтський Союз не нападе, а Сталін вважав, що Фінляндія не здатна чинити бодай якийсь відчутний опір.
Іронія історії полягає в тому, що після двадцятилітніх побоювань нападу совєтів війна заскочила фінів зненацька. Протягом двох тижнів після провалу переговорів у Москві нічого не відбувалось, і країну охопила атмосфера самозаспокоєння. Уряд підготувався до тривалого періоду напружених відносин із Совєтським Союзом та психологічної війни…
Дві дуже різні армії зустрілись на півночі Європи в пору, коли ночі найдовші, а світловий день триває усього кілька годин. З одного боку стала сучасна механізована армія великої держави, що мала у своєму розпорядженні майже необмежені технічні ресурси та невичерпні людські резерви. Їй протистояла когорта дрібних уу фермерів та лісорубів, що звикли до важкої праці на сильному морозі та в глибокому снігу. Це були добре вишколені, відносно добре озброєні піхотинці з украй слабкою артилерією та авіацією…
Фіни, як на фронті, так і в тилу, сприймали Зимову війну як безальтернативну боротьбу, як захист самого єства своєї нації від агресора. Це породило рідкісне відчуття загальнонаціональної єдності.»
Вехвіляйнен О. Фінляндія в Другій світовій
війні:між Німеччиною і Росією. Київ, 2010.