Вивчення теми допоможе :
Ø оволодіти поняттями ( «монополія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація») та вільно оперувати ними;
Ø визначити тенденції суспільно-політичного і економічного розвитку названих країн та зрозуміти їх взаємообумовленість, зв’язок, причини і наслідки;
Ø сформувати обґрунтоване судження про історичне значення діяльності Т.Рузвельта
ТЕКСТ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ
1 слайд
Ø Сьогодні ми розпочинаємо вивчення 3 розділу програми всесвітньої історії «МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ». Розділ передбачає вивчення історії країн світу на рубежі ХІХ – ХХ століть в розмаїтті їх рівнів розвитку, становища, тенденцій та викликів, які стояли перед ними.
2 слайд
Ø Перший урок цієї теми ми назвали так: «Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Північної Америки в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.
Вивчення теми допоможе :
Ø оволодіти поняттями ( «монополія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», та вільно оперувати ними;
Ø визначити тенденції суспільно-політичного і економічного розвитку названих країн та зрозуміти їх взаємообумовленість, зв’язок, причини і наслідки;
3 слайд
Пропоную вашій увазі схему «Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Північної Америки». Як бачимо, ми виділили 4 головні тенденції: індустріалізація, концентрація виробництва і утворення монополій, зміни в соціальній структурі населення та утворення колоніальної системи
4 слайд
Зараз, ми проаналізуємо кожну з них
Першою і найхарактернішою тенденцією економічного розвитку провідних країн Західної Європи і Північної Америки став процес індустріалізації.
Індустріалізація – процес поширення стандартизованого виробництва матеріальних благ і послуг, заснованого на використанні систем робочих машин і механізмів. Для індустріалізації були характерними такі явища:
1) Концентрація виробництва. Тобто зосередження виробничих потужностей в руках одного власника або групи осіб
2) Збільшення використання сталі і заліза у виробничому процесі. Ми з вами можемо проаналізувати таблицю, яка підтверджує даний факт. Як бачимо, протягом останньої третини ХІХ ст.. провідні країни Зх. Європи і Пн. Америки збільшили ці показники в декілька разів.
3) Початок масово виробництва. Завдяки новим досягненням в наці та техніці, можливим стало саме масове виробництво товарів. Яскравим прикладом цьому було винайдення конвеєрного способу виробництва. До прикладу, Генрі Форд винайшов такий спосіб в автомобілебудуванні, що дозволило йому збільшити кількість вироблених ним автомобілів. Це, звісно ж, сприяло здешевленню автомобілів його марки по відношенню до інших
5слайд
Згідно із даними таблиці, провідні країни Західної Європи та Північної Америки в кінці ХІХ - початку ХХ ст. збільшили виробництво чавуну і сталі та видобуток вугілля в декілька разів. Це є свідчинням швидої індустріалізації цих країн, адже індустрія передбачає створення перш за все важкої промисловості
6слайд
Поява масового виробництва - ще одна характерна риса індустріалізації. Завдяки конвеєрам відбувся процес стандартизації виробництва і здешевшення товарів. На світлині в слайді зображено збірку автомобіля Форд на заводі. цей метод виробництва здешевив автомобіл з 900 до 250 доларів.
7слайд
Наступною тенденцією, яку ми розглянемо буде утворення монополій. Концентрація виробництва спричинила появу такого виду об’єднань як МОНОПОЛІЇ - великі капіталістичні підприємства або об’єднання підприємств, що зосередили у своїх руках значну частку виробництва певної продукції, контроль над цінами. Метою таких підприємств було отримання надприбутків. Яскравим прикладом монополії є компанія Standart Oil та її власник Джон Рокфеллер. Перший в світі доларовий мільярдер. Якби його статки перевести на курс сьогодення, вийшло б близько 390 млрд доларів США. Варто зазначити, що існує чотири види монополістичних об’єднань. Картелі, синдикати, трести і концерни. Кожен з цих видів відрізняється формою об’єднання. В США, до прикладу, поширеними були трести, в Німеччині – картелі і синдикати, в Російській імперії – синдикати
8 слайд
Монополістичні об'єднання поділяються на чотири види. За ступенем самостійності їх можна поділити від простіших до складніших таким чином:
Картель. Учасники цього виду монополістичного об'єднання не втрачають фінансової, виробничої та комерційної самостійності. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу.
наступним за складністю є синдикат. В даному виді монополістичного об'єднання, учасники втрачають комерційну самостійність, натомість зберігають юридичну та виробничу. Збутом виробленої продукції займається створене підприємство або контора. Розподіл доходів між підприємствами здійснюється відповідно до частки (квотою) кожного з них у загальному обсязі виробленої та реалізованої продукції. Даний вид монополій був поширений в Російській імперії
Трест - найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники втрачають виробничу, комерційну та юридичну самостійность і підпорядковуються єдиному управлінню. Найбільш поширеними трести були в США. Найпершим таким трестом була компанія Standart Oil Джона Рокфеллера.
Концерн - об’єднання багатьох промислових, фінансових і торговельних підприємств, що формально зберігають самостійність, але фактично контролюються головною компанією.
9 слайд
Цей період також характеризується змінами в соціальній структурі населення. Ми з вами знаємо, що після промислової революції з’явились нові суспільні верстви ,які існували поряд із старими. Однак, в останній третині ХІХ ст. змінюються і вони. Серед прошарку робітників з’являються так звані «білі комірці» - представники робітничої інтелігенції. Також існують некваліфіковані робітники. Ще одним досить суттєвим суспільним прошарком стає середній клас – тобто особи середнього достатку.
10 слайд
Чи не останньою ознакою періоду, який ми вивчаємо, було завершення процесу формування колоніалізму. Провідні країни світу з метою збагачення продовжували поділ світу, який був започаткований ще великими географічними відкриттями. Штовхало їх на це переважно бажання наживи. В кінці ХІХ ст. до процесу перерозподілу світу, окрім старих гравців, таких як Велика Британія – долучились нові – Німеччина, Японія. Згодом, суперечки за перерозподіл світу призвели до серйозного загострення міжнародних відносин