За підрахунками І. Франка, на одного українця Галичини в середньому припадало найменше серед європейців кілограмів зерна й м’яса та найбільше — картоплі. Учений так описував становище основної маси населення краю: «Продуктів харчування бракує не тільки, щоб відновити робочу силу, а й не вистачає, щоб зберегти здоров’я й життя. Це відбивається на тому, що народ легко піддається епідемічним захворюванням, на виродженні й зубожінні раси, у короткій середній тривалості життя та великій середній смертності, у відносно великому проценті непрацездатного населення».
Який вихід з такого критичного становища вбачаєте особисто ви?
Львівська газета «Громадський голос» від 14 червня 1907 р. у статті «Хлопська нужда» повідомляла: «У галицькім селі на 100 людей — 90 нуждарів, а 10 заможних. У багатьох околицях люди не їдять хліба, а тільки горох, квасолю й кукурудзу. У разі хвороби хлоп не має жодної помочі ані убезпечення…У парі з нуждою іде й темнота серед хлопської маси. У деяких повітах більше як половина хлопських дітей не ходить до школи, і ростуть ті бідні діти без усякої освіти. До чого ж довела така господарка в краю? До того, що наш хлоп, який не звик за ціле життя піти далі, як до повітового міста, кидав батьківщину, продавав остатки й тікав ген далеко за море! Сотні тисяч нашого народу опинилося в Канаді, Бразилії та інших краях Америки…»
Яке явище описує автор газетної статті?