«Для демократичних країн багатовекторна політика — аксіома. Це особливо важливо для України, яка перебуває між Росією, з одного боку, і країнами ЄС і НАТО — з іншого. Якщо хочеш миру, підтримуй насамперед добросусідські відносини. Іншого просто не дано. Скажу більше. Україна, відгороджена від Росії кам'яним муром, менш цікава Заходу, ніж держава з розвиненою мережею економічних відносин із сусідніми країнами».
Яку формулу успіху в міжнародних відносинах пропонує Леонід Кучма?
Як визначається така зовнішньополітична орієнтація?
«Досі залишається нез'ясованою логіка поведінки Володимира Путіна, який натиснув на гальма за 102 метри від державного кордону України. На це вплинули аж ніяк не усвідомлення міжнародних норм, і вже тим більше не почуття справедливості чи любов до України, а ракетні стрільби наших літаків у Керченській протоці, та ще — можлива міжнародна реакція на територіальні претензії з боку Росії. Тузлинська криза — ще один приклад, що Росія розуміє тільки одну мову — сили. Як сказав кримський прем'єр Сергій Куніцин на погрози глави адміністрації Путіна Олександра Волошина скинути на острів Тузлу бомбу: «На кожну бомбу знайдеться своя бомба».
Уривок зі статті з газети «Українська правда»
від 24 жовтня 2003 року
Які чинники вплинули на розв’язання Тузлинської проблеми?
«Угоду про Єдиний економічний простір можна по-різному тлумачити, вона багатозначна й має багато вимірів. Як документ, що передбачає вільну торгівлю на колишньому радянському просторі, вона має потенційні вигоди для всіх учасників. Та навіть як для угоди, що має на меті тісну економічну інтеграцію, безперечним є її спрямованість на зменшення можливості окремих держав, які належать до ЄЕП, рухатися до встановлення ближчих відносин з Європейським Союзом самостійно... У кінцевому підсумку головне питання зводиться до того, чи угода про Єдиний економічний простір спрямована на створення Єдиного політичного простору. У такому разі це, так би мовити, спроба з чорного ходу обмежити політичний суверенітет України».
Які загрози для України вбачає Збігнєв Бжезінський у приєднанні до Угоди про Єдиний економічний простір?
«Головна перешкода — це приватні інтереси, які формували суспільне, економічне і політичне життя в Україні впродовж 22 років, що проявляється насамперед при ухваленні законопроектів, які мають наблизити українське законодавство до європейського. Інша проблема пов'язана з тим, що у Західній Європі Україну все ще сприймають як загрозу, а не як шанс. І це попри надзвичайні природні й людські ресурси України. Києву треба зробити так, щоб європейці більше знали й розуміли Україну за рамками усталених упереджень».
Х’юг Мінгареллі, 2013 рік
Які чинники перешкоджали євроінтеграційному курсу України?