Завдання 1. Дайте відповідь на запитання. Які побутові звичаї супроводжували життя багатих римлян?
Текст 1. Побут багатих римських громадян.
Уявіть,що вас запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму (зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.
Завдання 1. Дайте відповідь на запитання. Які побутові проблеми супроводжували життя бідноти?
Текст 2. Побут римської бідноти.
Квартали бідноти забудовували багатоповерховими спорудами. Багатоповерхові будинки для простих людей – інсули. Кімнати в таких будинках були без елементарних зручностей, вони здавалися в оренду римським бідарям, умови життя яких у Римі були жалюгідними. Вулички були тісні та вузькі. З вікон просто на вулицю виливали помиї та викидали сміття. Їжу готували на жаровні. У будинках часто траплялися пожежі від перекинутого світильника. Іноді вигоряли цілі квартали. Однак іншого притулку міський плебс не мав, тож біднота з усієї Італії скупчувалася в столиці. Удень і вночі на вулицях Рима стояв гамір, стукотіли бруківкою колеса возів і підкови коней.
Завдання 3. Дайте відповідь на запитання. Чому римляни багато часу проводили в термах, але, на відміну від греків, їх уподобання та розваги були переважно грубими?
Текст 3. Звичаї та традиції римлян.
Імператори наказували складати списки незаможних громадян і роздавати їм безкоштовно хліб. Безкоштовними для бідноти були й розваги. «Хліба і видовищ!» — основна вимога цих людей. Чим вони займалися? Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як на арені гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами – левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору – життя. Вигравши багато боїв, раб-гладіатор міг дістати волю. Кінні змагання відбувалися на арені (від лат. «пісок») великого цирку ( від лат. «циркус» - «круг») довжиною 500 м, на 300 тис. чол. Щодня римляни відвідували терми — лазні. Вхідна плата в них була невелика. Там містилися спеціальні дворики для боротьби та гімнастичних вправ, бібліотеки й читальні зали, сади — місця спілкування та обміну останніми міськими новинами. Найбільшими були терми Каракали. В Римі 1 ст. до н. е. їх налічувалося 170. Вони вміщували до 18 тис чоловік одночасно – багатих і бідних вільних громадян.
Завдання 3. Дайте відповіді на запитання. Яким було виховання дітей в сім’ї?
Яке Ваше ставлення до системи виховання хлопчиків та дівчат?
Текст 4. Римська сім’я та виховання дітей.
Право створювати родину було одним із основних прав римського громадянина. Шлюби інших верств населення вважалися незаконними. Якщо батько був громадянином, а мати латинянкою, то дитина мала право на римське громадянство. На чолі родини стояв батько. Він мав величезну владу. Закон йому дозволяв убивати дітей до трьох років, а якщо вони мали фізичні вади чи слабке здоров'я, то й старших. Жінку в римській родині поважали як господиню дому і називали мотроною . Чоловік не міг скривдити її з власної волі.
Народження дитини супроводжувалося багатьма обрядами. Батько брав дитину на руки, визнаючи таким чином її своєю. Якщо ж батько не визнавав дитину, тоді її залишали на вулиці і вона могла померти або стати рабом. На 8-й день від народження маленькому римлянину давали ім'я роду, до нього додавалося особисте ім'я. Крім того, існували ще й прізвиська. До 7 років дітей виховували вдома, потім віддавали до початкової школи. Там їх навчали історії, геометрії, літератури та музики. З 14 років хлопчики вже вивчали філософію та красномовства. Після 18 років для більшості молодих людей освіта закінчувалася. Діти багатіїв продовжували навчання в Елладі й Александрії в тамтешніх філософів. Дівчатка ж просто готувалися до заміжжя. Хоча, в Римі і були школи, де дівчатка вчилися разом з хлопчиками. Вважалося почесним, якщо про дівчинку говорили, що вона освічена дівиця. Зате вчилися римські хлопчики і дівчатка цілий день, від зорі до вечора, роблячи перерву лише для обіду. Багаті римляни мали особливого раба — педагога, який супроводжував дітей до школи. Літератор - вчив писати та читати. Калькулятор – вчив арифметиці. Кифарист – вчитель музики. Одним з найважливіших предметів була грецька мова, оскільки культура греків суттєво вплинула на всі сторони життя Стародавнього Риму. Канікулярії - “дні собачок”, самі спекотливі дні в році, коли сходив Сіріус, найяскравіша зірка в сузір'ї Великого Пса (Canis Major) і наставали канікулярні дні, коли в школах Риму не було занять.