ДОКУМЕНТ № 1
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«...Нині увесь цвіт української нації, що по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ” ...Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани».
Запитання:
1) У який спосіб партії прагнули досягти своїх цілей?
2) Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?
3) Чому цей документ призвів до розколу РУП?
ДОКУМЕНТ № 2
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
Із брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Кінець XIX ст. визначився з’явищами, що характеризують новий поворот в історії людськості... Ті з’явища — се уоружені повстання зневолених націй проти націй-гнобителів... Ми визнаємо, що наш народ також перебуває у становищі зрабованої нації.
Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на межинародні відносини хоче вилитись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всесторон нього розвитку духовного і осягнення найліпшого матеріального гаразду; коли справедливо, що пишний розквіт індивідуальності можливий тільки в державі, для якої плекання індивідуальності єсть метою, — тоді стане зовсім зрозумілим, що державна незалежність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері межинаціональних відносин».
Запитання:
1) Яку провідну ідею проголошував автор?
2) Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за державну незалежність?
ДОКУМЕНТ № 3
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
Зі звернення «Від Української демократичної партії»
Головні принципи нашої партії такі:
Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування (без різниці статі, віри й національності).
Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. Знищення станів.
Заведення народної мови в школах, судах, адміністрації і у всіх громадських інституціях.
...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливім органічнім статуті, виробленім будущим українським сеймом і запорученім основними загальнодержавними законами.
Щодо економічних питань...
а) 8-годинний робочий день;
б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років.
6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо конечним:
а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України експропріювати у власність автономного краєвого сейму;
б) всі приватні землі повинні бути викуплені у власність тої ж інституції... сейм повинен законом урегулювати орендне право відповідно до місцевих природних умов.
За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та інші), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб.
Запитання:
1) Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП?
2) Яким убачали майбутнє України члени партії?
3) Які соціально-економічні вимоги висували члени партії?
ДОКУМЕНТ № 4
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
Із програми Української народної партії
Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єдиний, який може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні.
Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...
Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяни-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй... Український пролетаріат мусить захватати політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будучину...
Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строю і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...
До загалу українського народу:
1. Незайманість особи і мешкання.
...4. Рівноправність жінок.
...6. Відповідальність урядовців перед громадянами.
...8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій.
9. Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...
Вільна українська школа низша, середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації.
Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Галичина і т. д.
Запитання:
1) Яким був зміст соціалістичного ідеалу УНП?
2) Які соціально-економічні перетворення збиралася здійснити партія?
3) Які загальнодемократичні перетворення вона відстоювала?
ДОКУМЕНТ № 5
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
«… У Росії великоросів всього 43%, це, значить, менше половини населення, а тим часом весь інший народ визнаний інородцями. Таким чином, більшість населення в Росії не має прав і можливості говорити рідною мовою і відчуває нескінченне насильство і гніт”, — говорив Петровський.
Депутати Думи заворушилися, залою ширився невдоволений шепіт, чийсь монокль дзвінко упав на підлогу. Час від часу виступ переривався вигуками з місця: “Брехня! Вигадки соціал-демократів!” Петровський продовжував.
Лише на території України напередодні революції неграмотне населення складало 72,1%, на селі — 84,5 %. Серед жінок тільки 7-8% мали базову грамотність. Це означало, що майже три чверті населення просто не здатні повноцінно приймати участь у політичному, економічному і культурному житті суспільства, не можуть зрозуміти суть урядової політики, не здатні опановувати кваліфіковані професії і нові технології, вже не кажучи про засади матеріалістичної марксистської філософії, за якою і мав будуватись новий лад.
“Панове, якщо потворною й по-кріпосницьки ганебною є загальна російська безграмотність, безграмотність, охоронювана і насаджувана нашим урядом, то вона ще жахливіше на Україні … У Катеринославській губернії налічується всього 29% грамотного населення, а потім спостерігається зниження в наступних губерніях до 20%. Ось всі ті точні дані, які характеризують урядову політику, які показують, до якого … здичавіння веде наш уряд слов’янські нації великої слов’янської держави.”
Джерело: Г.Петровський.З Революційного минулого.-К.1958.-С.76-78.
Запитання:
1) Використайте документ у розповіді про посилення національного гніту в Україні.
2) Наведіть інші приклади про утиски українців.
ДОКУМЕНТ № 6
Опрацювати джерело і відповісти на запитання.
Із спогадів письменника Степана Васильченка про 100-літній ювілей Тараса Шевченка у Києві
«Мені пригадалось, як одбувався той пам’ятковий ювілей 1914 року в Києві. Україна готувалася до бучного ювілею, і він мав би вилитися в таке всенародне свято, якого ще до того часу не знала Україна; влада це бачила і вжила заходів: будь-які святкування, навіть панахиди, були суворо заборонені.
Всім школам був даний з цього приводу суворий наказ. У Києві видавництво «Криниця» видрукувало 12 000 примірників «Кобзаря» до ювілею, всі вони були конфісковані. Гадали, що ніякого святкування не буде. Але якось несподівано в пам’ятковий день увесь Київ, особливо молодь, вийшли на вулиці міста з портретами Т. Шевченка, з піснями, прапорами, квітами. Того року була рання весна і цей день видався надзвичайно теплий і ясний. Усі вулиці були заповнені людьми. Ганяла поліція, гарцювали з нагаями козаки – цілими натовпами хватали в тюрму, – нічого не досягли.
Участь у цій демонстрації брали, звичайно, не тільки українці, але всі, які були в Києві, національності. Особливо гарячу участь взяли студенти-грузини – народ вільнолюбний і гарячий. Коли їх, арештованих, поліція питала: «Какой вы национальности?», вони відповідали: «Українець!» «Какой же вы украинец, вы же – грузин!» – Вони сердито відповідали: «Тэбэ хаварят – пыши украинец!» Друга, чорносотенна, частина київського студентства, які звалися тоді «академістами», допомагали, як тільки могли, поліції. Вони вчиняли бешкети: били вікна в редакції української газети, вихоплювали з рук і рвали портрети Шевченка, у бюсти, що стояли у вітринах, кидали грязь. Надвечір вийшов ювілейний номер газети – вони платили великі гроші, купували їх пачками і тут же на вулиці рвали на шматочки. Але люди хапали клаптики і ховали на спомин про великий день.
Наслідки були відомі: всі помешкання київських тюрем були до вечора набиті студентами, курсистками та іншими учнями вищих і середніх шкіл».
Джерело: Хрестоматія з історії Української РСР. – Т. 1. – С. 604.
Запитання:
1) Чому влада забороняла відзначення ювілею Тараса Шевченка?
2) Чому у шевченківській демонстрації брали активну участь не тільки україніці, але й представники інших народів.?
3) Використайте уривок зі спогадів в розповіді про святкування 100 річчя від дня народження Тараса Шевченка.