Наддніпрянська Укаїна в 1907-1914 рр.

1.Столипінська аграрна реформа та її вплив на Україну

Події революції 1905-1907 рр. яскраво продемонстрували царизму, що селяни, більшість населення імперії, явно не задоволені станом справ на селі. Чи не найбільше турбувало звичайного тогочасного селянина - аграрне перенаселення.

Реформа розпочалась 9 листопада 1906 р., коли було опубліковано царский указ про скасування обов'язкових селянських общин і передачу землі у приватну власність селян.

Реформа передбачала:

1. Селяни, які виходили з общини мали перебратись або на хутір, або зберігаючи садибу в селі перенести своє господарство індивідуальну ділянку відруб

2. ожливість продажу землі

3. скасування викупних платежів, запроваджених 1861 р.

4. допомагати проведенню реформи мав так званий селянський банк

5. уряд заохочував людей до переселення в малоосвоєні регіни імперії - сибір, Пн. Казахстан, далекий Схід.

Словник

Відруб — земельна ділянка в Російській імперії на початку XX ст., що виділялася з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам.

Хутір — вид сільського поселення, господарство (подвір’я) з приналежною до нього землею; мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом.

2. Посилення національного гніту. Справа Бейліса

Після поразки революції 1905-1907 рр. настав період реакції. В таких умовах прояв будь якого національного життя окрім російського - вважався ледь не злочином. Закривались україномовні школи, видання, театри.

Справжнім ударом для українського національного руху став циркуляр П.Столипіна від 20 січня 1910 р. який забороняв створювати інородницькі організації. Тобто будь-які окрім російських. Таким чином поза законом залишились українські організації політичного чи культурницького спрямування.

Більше того, влада заборонила святкувати 50 років від дня смерті Т. Шевченка в 1911 р. і 100 років від дня народження поета в 1914 р. Заборонили навіть збір коштів на спорудження пам'ятника поету. Хіба це не прояв рекції та національних утисків?

Протягом 1911 - 1913 рр. тривав судовий процес над М. Бейлісом, якого, до речі, присяжні визнали невинним. Але ж чутки про це вбивство ширились. Це звісно ж викликало хвилю ненависті і нетерпимості до єврейського населення.

3. Український політичний і національно-культурний рух

В умовах реакційної політики український національний рух не припинив своє існування. Щоправда, відбулись деякі зміни.

• Товариство "Просвіта" було забронено. Ці організації не проводили жодної роботи окрім культурницької, але коли це зупиняло царський режим?

• Частина політичних діячів мусили емігрувати. Яскравим прикладом слугує Дмитро Донцов. Інші - відійти від політики.

• Ті, хто залишився в Наддніпрянщині в 1908 р. утворили організацію, яка залишила помітний слід в історії україни - ТУП (товариство українських поступовців.)

Активними діячами ТУП та ініціаторами йго створення були Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Євген

Чикаленко, Ілля Шраг, В. Винниченко. Ідеї ТУП можна охарактеризувати трьома тезами: