Робота з історичними джерелами

ДОКУМЕНТ № 1

Загибель гетьмана Полуботка породила в Україні низку переказів. Поширення набула промова, яку Полуботок виголосив у присутності Петра І. Переповідає промову французький історик Жан-Бенуа Шерер у "Анналах Малоросії", виданій 1788-го в Парижі, а також в анонімній "Історії русів".

"Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою батьківщину по злісних наклепах гордого Меншикова; ви вважаєте себе понад усіма законами і хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками і вашою величністю; ви хочете підкорити сваволі народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте того на важкі й принизливі роботи, приневолюєте козаків, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше – позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів і інших старшин, – пише Шерер, – натомість ви настановили нам суддями великоросів, які не знають, або вдають, що не знають, наших прав і привілеїв і повсюдно всіма способами нас неволять і ображають. Невже, відмовляючи нам в правосудді, ваша величність сподівається знайти в бога віддяку за все, що він вам посилає? Ви осліплені величчю і могутністю, яку послали вам щедроти божі, а не думаєте про боже правосуддя. Дозвольте, ваша величність, сказати вам в останнє, що ви не матимете ніякої користі від розору цілого народу: адже яка то слава владарювати силою і карами над нікчемними рабами, аніж бути главою і батьком такого народу, який би за всі ваші благодіяння завжди був би готовий пожертвувати всім і пролити кров задля вашої користі і слави..."

Запитання:

1) У чому звинувачує Полуботок царську владу?

2) Які утиски українського населення згадуються у промові?

3) Яке право українсько народу Полуботок вважає найголовнішим? Чому?

4) Чи можна вважати текст промови достовірним? Якщо ні, то чому?

5) Які паралелі з сучасною ситуацією в Україні ви бачите?

ДОКУМЕНТ № 2

Прочитайте уривок з сновних положень «Рішительних пунктів» 1728 р. (Указ Петра ІІ Данилові Апостолу») та дайте відповіді на питання.

Склад акту

• У Війську Запорізькому формально відновлювалася діяльність Генеральної військової ради, якій поверталися повноваження «вільними голосами обирати» гетьмана, але тільки за дозволом і згодою російського монарха (ст. 2); усувати гетьмана з посади стало виключно компетенцією імператора.

• На посади генеральної старшини і полковників добиралися по 2—3 кандидати, які подавалися на розгляд імператорові (ст. 3). * Нововведенням були гарантії гетьмана, що на найвищі посади в Козацькій державі можуть обиратися також іноземці, тобто росіяни.

• Полк, старшина і сотники обиралися козаками і затверджувалися гетьманом.

• Підтверджувалися права старшини на рангові маєтності козаків і селян — на володіння землею.

• Полковники прирівнювалися до російських генерал-майорів, їм передбачалося надавати за службу землі й маєтки, однак імператорські грамоти на власність віднині мали видаватися лише за особистим проханням гетьмана і переважно тільки на час служби (ст. 10, 12).

• Гетьманський уряд позбавлявся права на дипломатичні відносини з іншими країнами, йому лише дозволялося вирішувати в присутності імператорського уповноваженого дрібні прикордонні справи з Річчю Посполитою, Кримським ханством.

• Підвищувалася роль генеральної старшини у судових справах (ст. 1).

• Відновлювався старий принцип «де три козаки, там два третього повинні судити».

• Вперше в офіційному акті вжито поняття «малоросійські права» (преамбула).

• Рядових козаків повинні були судити курінні та інші отамани, селян — сільські отамани, міщан — війти «за своїми артикулами і від своїх людей».

• Наступною інстанцією визначались суди сотенні та міські (гродські), далі — полкові.

• Генеральний суд, який тепер складався з трьох українців і трьох росіян, не був найвищим арбітром, бо його рішення можна було оскаржити гетьману «яко президенту того суду». Якщо гетьман сумнівався щодо присуду, він збирав старшин, раду, котра мала повноваження не тільки скасовувати рішення Генерального суду, а й накладати на суддів штраф на користь незаслужено покараного. Невдоволені ухвалою гетьмана чи старшин, ради отримували право скаржитися («бити чолом») імператорові або колегії закордонних справ, до якої 1727 перейшло управління Гетьманською Україною.

• Згідно з «Рішительними пунктами» 1728 було введено ще одну посаду генерального підскарбія, яку займав представник імператора. Це давало Санкт-Петербургу можливість контролювати фінанси України-Гетьманщини.

Запитання:

1) Як ви можете оцінити пункти ? Чи вдалося частково повернути козацькі вольності ? Які саме?

2) Для чого Росія забороняє Гетьманщині зовнішньополітичні зносини?

3) Яка мета створення посади генерального підскарбія? Чому це мав бути представник імператора? Які завдання перед ним стояли?

ДОКУМЕНТ № 3

Прочитайте уривок зі статуту Малоросійської колегії та дайте відповіді на питання.

«Оскільки до нас приходить багато скарг від малоросійського народу про податки і порушення, які здійснюються проти договорів гетьмана Б.Хмельницького, тому задля загального блага визначаємо бригадира Степана Вельямінова та 6 російських офіцерів бути при гетьманові Скоропадському і виконувати умови статей Б.Хмельницького:

1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд та ратушні суди, військову канцелярію, полкові та всі інші канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.

2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором та спрямуванням в царську казну хлібних, грошових та інших зборів.

3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетьманській раді, сердюкам і компанійцям.

4. Ще одним із обов'язків колегії було вести прибуткові і видаткові книги, надсилати відомості про прибутки і витрати кожну третину року, а кожен рік надсилати прибуткові книги з прокурором в Сенат.

5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось з цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд.

6. Спостереження за діяльностю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів та інших документів — щоб гетьманським іменем не підписувались писарі та інші».

Запитання:

1) Яка мета створення Колегії задекларована Російським імператором? Чи правдива вона на вашу думку?

2) Виходячи зі змісту повноважень, чи можна сказати, що Колегія перебирає на себе функції гетьмана? Свою відповідь обгрунтуйте.

ДОКУМЕНТ № 4

Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна

Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті.

Запитання:

1) Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом?

2) Як можна назвати таку політику?