Робота з історичними джерелами

ДОКУМЕНТ № 1

Прочитайте уривок з «Енциклопедії освіти» про Києво-Могилянську академію та дайте відповіді на питання.

"Киево-Могилянська академія один із перших за характером вищих навчальних закладів України, освітній та науковий центр східнослов’янських народів ХVII-ХVІІІ ст. Створений у Києві в 1632 р. шляхом об’єднання школи богоявленського братства (засноване 1615 р.) та школи при Києво-Печерській лаврі (засноване 1631 р.). До 1701 р. частіше називалась Києво-братською чи Києво-Могилянською (за іменем одного із засновників та покровителів — Петра Могили) колегією. Кількість студентів Києво-Могилянської академії на початку XVIII ст. досягала 2000, згодом коливалось у межах 500-1200 (крім дітей духовенства, в академії навчались діти городян, козаків, селян). У Києво-Могилянській академії греко-слов’янські освітні традиції поєднувались зі структурою західноєвропейських гімназій академічного типу. Києво-Могилянеька академія поділялась на 7 (у XVIII ст. на 8) класів («шкіл»). Після початкових класів (фара, інфіма, граматика) учні переходили до середніх — риторики та поетики; а студенти, що вирішили прийняти духовний сан, продовжували освіту у вищих класах — філософи (строк навчання 2 роки) та богослів’я (4 роки). Лекції читалися переважно латинською мовою, вивчались також грецька та слов’янська мови. Викладачі поряд з успадкованою схоластикою користувалися досягненнями педагогіки гуманізму (при вивченні грецьких авторів). Опрацьовувались проблеми логіки, психології, духовної громадянської педагогіки. Проводились публічні диспути, ставилися вистави релігійного та морального змісту. Професорами Києво-Могилянської академії були І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями академії були М. Бантиш-Каменський, Симеон Полоцький, Я. Ковельський, Г. Сковорода, Є. Славинецький, гетьман України І. Самойлович. У XVII ст. філії Києво-Могилянської академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдовське князівство). За її зразком були створені колегіуми в Чернігові (1701 р.), Харкові (1726 р.), Переяславі (1738 р.). Досвід Києво-Могилянської академії використовувався при організації Слов’яно-греко-латинської академії (Москва) та інших середніх та вищих навчальних закладах Росії.

Вихованці академії зробили значний внесок у розвиток освіти в Україні, Росії, Білорусії, Молдови, південних слов’ян. Києво-Могилянська академія діяла до 1817 р. У 1819 р. реформована в Київську духовну академію. Діяльність Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу гуманітарного типу поновлено в 1991 р."

1) Що ви дізналися про створення Києво-Могилянської академії?

2) Яку освіту можна було здобути в цьому закладі?

3) Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження: «Києво-Могилянська академія була справжнім Європейським центром науки».

4) Визначте місце Києво-Могилянської академії в культурному просторі України XVIII ст. Яким було значення її діяльності?

ДОКУМЕНТ № 2

Прочитайте уривок з нотаток німецького дворянина Ульріха фон Вердума про одяг і зовнішній вигляд українців (70-ті pp. XVII ст.) і дайте відповіді на питання.

"На Русі чоловіки й жінки по селах носять коричневі опанчі із сукна, яке самі тчуть. Шляхта й купці носять блакитні. Козацькі селяни, як і татари, улітку носять блакитні. Козацькі селяни, як і татари, улітку носять опанчі з білого сукна, а взимку — із баранячих шкур. Вони сягають від шиї аж до п’ят; вишиті на плечах ремінцями з червоної, жовтої і коричневої шкіри, опанчі виглядають — дуже гарно. Така опанча в них називається кожухом, і дехто гадає, що від цього слова походить назва козаків. Узимку така опанча становить весь одяг козачки. Улітку ходять у самій сорочці. У селянок вона з грубого полотна, у міщанок і заможніших дівчат — із гаптованої китайки... Верхня частина таких сорочок біля шиї й пояса зібрана складками, наче каптан, і гарно облямована кольоровою бавовною. При цьому понад стегнами вони оперезуються червоним, жовтим, зеленим чи іншого кольору поясом, і з ним виглядають цілком непогано. Щодо оздоблення голови, то тут вони відзначаються великою зграбністю. Улітку прикрашають її свіжими квітами й зеленими вінками, узимку мусять замість них одягати воскові віночки. Носять також багато перстнів на пальцях, у вухах дуже великі сережки, а на шиї — прикраси з кришталю, скла, міді, бронзи — залежно від фантазії і заможності... На селі чоловіки й жінки взимку і влітку носять чоботи, міщанки ж улітку носять також черевики".

1) Про які види народної творчості згадує Ульріх фон Вердум?

2) Пригадайте матеріал зі всесвітньої історії і порівняйте одяг українця і європейця.

Використовуючи ілюстрації, визначте особливості українського бароко в архітектурі.