Презентація теми

Наслідки: Коломацькі статті в основному повторювали Глухівські статті 1669 р., але водночас до них додали нові статті, які стали наступним кроком на шляху обмеження Московською державою державних прав України.

За часів Руїни територія Правобережної Україні була поділена між Річчю Посполитою та Османською імперією. За Вічним миром 1686 р. з Московським царством Річ Посполита підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину і Волинь. Ця територія була поділена на чотири воєводства - Київське, Волинське, Брацлавське й Подільське.

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. з Московським царством Османська імперія отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля (до 1685 р. тут гетьманував Ю. Хмельницький). Внаслідок запеклої боротьби різних держав за Правобережжя ці воєводства були спустошені й майже обезлюднені. Правобережний гетьманат був ліквідований з падінням гетьманата П.Дорошенка в 1676 р.

Передумови відродження козацтва на Правобережжі:

• потреба Польщі у сильному козацькому війську для захисту Правобережжя від турецько-татарської агресії;

• родючість земель правобережжя, сприятливі кліматичні умови.

Маючи потребу в сильному козацькому війську для боротьби з турецько- татарською погрозою, польський король Ян III Собеський вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної України. У 1684 р. Яном III Собеським було офіційно відновлене Військо Запорозьке, очолюване запорожцем Андрієм Могилою.

Козаки були поставлені під управління польських регіментарів - воєначальників. Усі козаки брали активну участь у війні з Туреччиною, за що отримували чималі гроші від польської влади. Відновлення козацького ладу на Правобережжі привело до швидкого заселення українських земель, що були спустошені війнами та посилення прагнення до створення національної держави в цьому регіоні.

Палїівщина (1702-1704 pp.) - національно-визвольне повстання на Правобережній Україні під проводом білоцерківського полковника Семена Палія (Гурка). Це повстання також називають «друга Хмельниччина».

Значення повстання :

• Селянсько-козацьке повстання 1702–1704 рр. на Правобережжі мало національно-визвольний характер. Повстанці боролися за возз’єднання Правобережжя з Гетьманщиною.

• Об’єктивно повстання сприяло тому, що на певний час значна частина Правобережжя фактично булла возз’єднана із Гетьманщиною.

Наслідки повстання:

• було жорстоко придушене спільними діями польських і російських військ;

• до 1709 р. Україна була об'єднана під булавою І. Мазепи, який збільшив кількість полків, призначав на посади полковників, вірних собі людей та роздавав землі старшині й українській шляхті.

Північна війна (1700-1721) — це війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія, Росія) проти Швеції.

Із 1700 р. Росія вела Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Незважаючи на те, що ця війна ніяким чином не перетиналася з інтересами України, козацькі полки від самого початку постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на території Московії, Прибалтики, Речі Посполитої, відстоюючи інтереси царя.

Серед козацької старшини ширилися чутки про ще істотніші зміни: ліквідацію козацького самоврядування, насадження губернаторів і воєвод, переселення козацького війська до Московії тощо. Непевність майбутнього примушувала старшину й гетьмана замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Охоплена антимосковськими настроями, старшина чинила тиск на Мазепу, який, звісна річ, і сам розумів згубність відносин України з Московією.

Результати переговорів:

1.На початку 1708 р. укладено тристоронній українсько-польсько-шведський договір, за яким Україна входила до складу Речі Посполитої як рівноправний член федерації.

2.У тому ж 1708 р. Мазепа підписав військовий договір з Карлом XII:

•шведська армія обороняє Україну;

•Мазепа стає довічним гетьманом;

•шведи могли дислокуватися в українських містах.

3.Поразка Карла XII у наступі на Москву.

4.28 жовтня 1708 р. Мазепа i 4 тис. Козаків, а також кошовий отаман Кость Гордієнко (8 тис. козаків) приєдналися до Карла XII.

5.Були розіслані універсали із закликом відійти від Росії.

Проте більшість українців не підтримала дії І. Мазепи з таких причин:

• через свою соціальну політику та тривалу лояльність до Москви гетьман не мав широкої підтримки населення;

• договір зі Швецією був незрозумілим і неочікуваним: це було наслідком несподіваного для всіх переродження гетьмана - адже напередодні він призивав до боротьби зі шведами;

• шведів українці сприймали як окупантів;

• ізоляція Мазепи завдяки рішучим заходам Петра І;

• побоювання розправи з боку російського війська.

Царський терор в Україні:

• розпочався відразу після переходу гетьмана набік Швеції

• в Україні провели вибори нового гетьмана, яким став Іван Скоропадський - 1708 р.

• в усіх церквах Московського царства Мазепі проголосили анафему (анафема -- церковне прокляття)

• в центральні райони Гетьманщини та на Правобережжя введено російські війська

• велася пропагандистська робота: Мазепу звинувачували в намірі передати Україну під владу Польщі та повернути унію

• усім «мазепинцям», що повернулися до Петра І, оголосили амністію і наділили їх новими маєтками та нагородами

• знищено гетьманську резиденцію Батурин разом із жителями. Петро І наказав О.Меншикову знищити гетьманську столицю Батурин

• над прихильниками Мазепи був проведений суд, до страти засуджено близько 900 представників старшини

• у квітні 1709 р. російське військо під командуванням 0.Меншикова зруйнувало Запорозьку (Чортомлицьу) Січ, забрало артилерію та амуніцію, спалило фортецю, а захоплених козаків закатували

• І. Мазепу було оголошено зрадником.

Полтавська битва між шведськими та російськими військами відбулася 27 червня 1709 р. їй передувала облога Полтави шведською армією. Але Полтаву шведи так і не змогли взяти. Під час облоги Полтави до міста підійшла російська армія, до якої входили й українські військові частини під командуванням С. Палія. Битва тривала кілька годин і ще до полудня шведи були розгромлені.

Причини поразки шведсько-козацької армії:

• кількісна перевага російського війська (майже вдвічі)

• Карл XII не зміг особисто очолити армію через поранення ноги,а між генералами панувала незгода

• відсутність єдиного тактичного плану битви.

Наслідки Полтавської битви:

• Україна зазнала значних людських та матеріальних утрат

• царський уряд почав ліквідацію Гетьманщини

• І. Мазепа не пережив поразки і помер у жовтні 1709 р.

Роль І.Мазепи в історії України.

• видатний український гетьман Іван Мазепа урядував упродовж двадцяти років, домігшись стабілізації внутрішнього життя України, а в зовнішній політиці протидіючи наступові російського царату на українську автономію.

• особливу турботу виявляв до українського духовного життя, вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні у розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування

• гетьманування Івана Мазепи - героїчна сторінка самовідданої боротьби українського народу за незалежність. Виявом цієї боротьби стало повстання проти Московської держави

• прагнення Мазепи створити власну еліту, його далекосяжна політика в царині культури та освіти забезпечили ще майже 80-літнє існування гетьманської держави, вплинули на подальший розвиток українського народу та його державницьких традицій, на формування національної культури

• доба гетьмана Мазепи - це час відродження України, епоха її політичного, економічного і культурного поступу.

Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки. Це й вирізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей, що базувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором. Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, згідно з якими він отримував владу. Крім того, в документі обґрунтовувався державний лад України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією.

Зміст Конституції Пилипа Орлика

Документ складався зі вступу й 16 статей. Основні положення статей:

1 . проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;

2. обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

3. територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;

4. козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;

5. при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;

6. рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;

7. справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;

8. державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

9. встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;

10. спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей,