Грошова реформа
Приватизація
Аграрні реформи
У жовтні 1994 р. Л.Кучма проголосив новий курс соціально-економічної політики, головною метою якого було рішуче прискорення ринкових стосунків в українській економіці.
Президентська програма містила 6 основних напрямів:
1 - лібералізація оподаткування, створення дієвої банківської системи, ліквідація платіжної кризи;
2 - прискорене проведення приватизації, передача більшості управлінських функцій регіонам;
3 - пріоритет в розвитку наукоємких і високотехнологічних галузей економіки;
4 - проведення радикальної земельної реформи, передача землі тим, хто її обробляє;
5 - створення відкритої економіки і входження України в світову спільноту, співпрацю з Міжнародним валютним фондом, активне залучення в країну іноземного капіталу;
6 - визнання неможливості поліпшення матеріального положення населення коштом держави і створення умов для розширення комерційної діяльності громадян України.
У вересні 1996 р. в обіг була запроваджена національна валютна одиниця - гривня. Обмін купоно-карбованців на гривню відбувся в розрахунку 1:100 тис. Під час запровадження гривні мінімальна зарплата в Україні була встановлена в розмірі 15 грн і за два роки підвищена до 55 грн. Але інфляція істотно знизила її рівень.
У перші роки незалежності відбувалась приватизація дрібних підприємств. За 1991-1993 рр. у приватну власність перейшло 3,6 тисяч підприємств та організацій. Кучма запропонував стратегію широкої приватизації в жовтні 1994 р., до парламенту було подано відповідний законопроект "Про основні засади економічної та соціальної політики". Передбачалось утворення фінансово-промислових груп, в яких повинні були об'єднатись підприємства, пов'язані між собою єдиним технологічним циклом, а також працюючі з ними банки. Проте депутати не підтримали цей законопроект. Розпочалась олігархізація української економіки, використовуючи зв'язки з представниками виконавчої та законодавчої влади великі бізнесмени привласнювали об'єкти приватизації за смішні ціни. 50% економіки України «прихватизатори» купили за 1 млрд. доларів. При цьому держава втратила контроль над виробництвом у більшості базових галузей, позбулася багатьох стратегічних підприємств.
Аграрні реформи. В листопаді 1994 р. президент видав указ "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва". Розпочалось роздержавлення землі. Земля спочатку переходила в колективну власність колгоспів та радгоспів, а після цього ставало можливим паювання. Сертифікати, які засвідчували право на земельний пай, за 1994-2002 рр. отримали 7 млн чоловік. Середній розмір паю складав 4,2 га. Було додатково створено 4 тисячі підприємств. Селяни отримали вибір: віддати свою землю в оренду, чи у зручний для себе час перейти на самостійне господарювання. В 2000 р. виробництво валової сільськогосподарської продукції зросло на 9,2%. Щодо селян, які уже позбулися своїх паїв, то вони перейшли в розряд індивідуальних сільгоспвиробників, їхні земельні площі сягали 1-2 га землі. Після розвалу колгоспів фермери у 2001 р. виробляли 11,3 % м'яса, 19,3 % молока, 36,3 % яєць від того, що виробляли колгоспи в 1990 р.
За період 1991-2000 рр. ВВП України скоротився на 60%, обсяг промислового виробництва на 49%, а сільськогосподарської продукції на 52%.
Реальна заробітна плата зменшилась у 3,8 рази, а реальні виплати пенсій - у 4 рази.
Поступово розпочався процес переходу до ринкової економіки, і вже в 2000 р. приріст ВВП становив - 5,9% В 2001 р. інфляція знизилась до 6%, а приріст інвестицій в основний капітал зріс на 17,2%.
Валютні резерви збільшились з 1,5 млрд до 3,2 млрд доларів США.