Конституційні зміни, суспільно-політичне життя України в 2010-2013 рр.

ВИБОРИ 2010 року. ПРИХІД ДО ВЛАДИ В.ЯНУКОВИЧА
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В 2010-2013рр.
УСПІХИ І ПРОРАХУНКИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

ВИБОРИ 2010 року. ПРИХІД ДО ВЛАДИ В.ЯНУКОВИЧА

Безымянный.png

Передвиборна програма В. Януковича

програма.png

“Заможне суспільство, конкуренто- спроможна економіка, ефективна держава” - програма Президента В.Януковича

Вибори Президента України 2010 — чергові вибори Президента України. Спочатку були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 року, але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком у Конституційному Суді. Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року^].

На виборах використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.

Центральною виборчою комісією України було зареєстровано 18 кандидатів.

За результатами обробки 100,00 % протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95 % (12 481 268 голосів); Юлія Тимошенко відстає на 3,48 відсотки — 45.47 % (11 593 340 голосів). Проти обох кандидатів проголосувало 4,36 % громадян. Визнаних недійсними виборчих бюлетенів — 1.19 %. Зросла в порівнянні з першим туром активність виборців — 69,15 % (66,76 % у першому турі).

14 лютого 2010 року ЦВК оголосила офіційні результати виборів президента України, згідно з якими лідер Партії регіонів Віктор Янукович переміг і став наступним президентом країни.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В 2010-2013рр.

25 лютого 2010р. відбулась інавгурація новообраного Президента України В.Януковича, з якої офіційно розпочався відлік часу правління у країні нової владної команди. Протягом цього періоду у внутрішньополітичній сфері відбулися значні зміни, зумовлені змістом і характером її дій, її відносинами з опозицією, громадянським суспільством, громадянами.

дії.docx

Віктор Янукович повернув у дію командно-адміністративну систему. Створена управлінська вертикаль фактично означала відновлення олігархічної моделі розвитку держави, за якої усе вирішує політико-промислове лобі найбільших компаній, що склалися за рахунок непрозорого перерозподілу державної власності. Віктор Янукович спирався передусім на фінансово-економічні групи Донбасу. Конституційний суд відмінив Конституційну реформу 2004 року і відновив в Україні президентсько-парламентську форму правління. Відтак Президент зумів зосередити в своїх руках більшість владних повноважень у країні.

За час президентських повноважень В. Януковича істотно погіршився й політичний клімат у країні. На запитання соціологічного опитування «Чи можуть сьогодні люди в Україні вільно висловлювати свої політичні погляди?» у 2012-2013 рр. відповідь «ні» обирав кожен третій респондент.

УСПІХИ І ПРОРАХУНКИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ

Прийшовши до влади, В. Янукович та уряд М. Азарова декларували проведення негайних реформ для подолання наслідків світової економічної кризи 2008-2009 рр. і періоду правління «помаранчевих» («попередників»). Було проголошено проведення податкової, пенсійної, судової та інших реформ, скорочення бюрократичного апарату, просування у бік європейської інтеграції. Наочним втіленням активної діяльності нової команди мала бути успішна підготовка до проведення фіналу чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». У другій половині 2010 р. стали проявлятися ознаки пожвавлення української економіки. Але деякі галузі, особливо будівельна, так і не вийшли з кризи. Загалом економіка України за 2010 р. показала позитивне зростання близько 4%.

Досить складно однозначно оцінити реалізацію Віктором Януковичем соціально-економічних обіцянок, озвучених ним у своїй виборчій програмі. Чимало з них – наприклад, "Кожній дитині – гарантоване місце у дитячому садку" чи "Забезпечу високий рівень соціальних стандартів для кожного громадянина України" – не мають чіткого терміну виконання. Інші – розраховані аж на десять років, тобто на два президентські терміни.

под майдан.jpg

Основним напрямком соціально-економічної політики Президент Віктор Янукович і Прем'єр-міністр Микола Азаров проголосили подолання наслідків світової економічної кризи, проведення податкової, пенсійної реформ, скорочення бюрократичного апарату. Проте ці гасла не були реалізовані на практиці.

22 листопада 2010 р. близько 20 тис. представників малого та середнього бізнесу зібралися в Києві на Майдані Незалежності з акцією протесту проти прийнятого Верховною Радою нового Податкового кодексу та з вимогою до В. Януковича накласти вето на документ. Під Монументом Незалежності почалася установка наметового містечка, а саму акцію активісти оголосили безстроковою. Через п’ять днів на Майдан до протестувальників вийшли В. Янукович та М. Азаров і заявили, що ймовірність ветування Податкового кодексу «досить висока», а влада і підприємці мають «одну мету». 30 листопада 2010 р. Президент частково ветував кодекс, але мітингувальники відмовилися залишати Майдан, вимагаючи повного ветування. У ніч на 3 грудня силовики та комунальники під приводом розчищення території для установки новорічної ялинки знесли наметове містечко. Розправа з Податковим Майданом засвідчила, що влада була впевнена в безкарності своїх дій.

Цінності радянського минулого ставали домінантними в культурному житті. У 2012 році Верховною Радою був ухвалений Закон «Про засади державної мовної політики», запропонований депутатами Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим, що, при незмінності визнання української мови як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше 10 %. Закон викликав неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Авторів закону звинувачували у впровадженні політики русифікації. Після набуття чинності закону деякі обласні і місцеві ради проголосили російську мову регіональною. Окрім того, у західних областях регіональною було визнано угорську, молдовську, румунську мови.

мова.jpg

мовний майдан.jpg

У країні погіршилося економічне становище. У 2013 р. вона посіла 161-ше місце з 46,3 бала серед 177 країн, що увійшли до рейтингу економічної свободи. Цей показник був найгіршим серед 43 європейських країн. Коментуючи його, розробники індексу економічної свободи зауважили: «Корупція квітне, закони функціонують погано».

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Dmitry_Medvedev_in_Kharkov_-_21_April_2010-9.jpeg

ян.jpg

Прихід до влади Януковича ознаменувався поверненням до багатовекторної, а по суті проросійської зовнішньої політики, орієнтація на Російську Федерацію стало пріоритетним напрямком. ЇЇ керівництво схиляло Віктора Януковича вступити у Митний союз, що означало приєднання України до євразійського політико-економічного простору і кінець двадцятирічним потугам увійти в ЄС.

На посаді Президента України В. Янукович пішов на стратегічні поступки в питанні присутності в Криму Чорноморського флоту Російської Федерації. Укладені В. Януковичем 21 квітня 2010 р. так звані Харківські угоди подовжували термін оренди на 25 років - до 2042 р. Угода підлягала ратифікації парламентарями. Верховна Рада ратифікувала угоду, укладену президентом, без будь-яких консультацій із громадськістю.

Щоб продемонструвати суспільству, що нового Президента України В. Януковича сприймають на Заході, була організована його зустріч із президентом США Б. Обамою в обмін на здачу Україною запасів збагаченого урану, що використовувався в науково-дослідницьких цілях. Також В. Янукович після зустрічі з президентом Європейської комісії Ж. М. Баррозу заявив, що Україна розпочне реалізацію курсу на європейську інтеграцію. У межах цього курсу почалася підготовка Угоди про асоціацію з ЄС.

Ще 2 квітня президент В. Янукович ліквідував комісію з підготовки вступу України до НАТО. Водночас Київський апеляційний суд заборонив проведення референдуму з питання вступу України до НАТО. 1 липня 2010 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», в якому наша держава визначається як позаблокова європейська держава.

Увесь 2013 рік минув у постійних дискусіях щодо геополітичного вибору України. В травні 2013 року Прем'єр-міністр України Микола Азаров підписав Меморандум про поглиблення взаємодії між Євразійською економічною комісією та Україною. Він передбачав надання Україні можливості мати представника в ЄЕК і одержати статус спостерігача в Євразійському економічному союзі з 2015 року. Паралельно ЄС запропонувало Україні підписати Угоду про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Керівництву держави необхідно було визначатися. 28-29 листопада 2013 року на Саміті глав держав у Вільнюсі Віктор Янукович відмовився підписувати угоду з Євросоюзом, що викликало бурхливу негативну реакцію як на Заході, так і в Україні. Суспільство відчуло, що Віктор Янукович хоче назавжди залишити Україну в орбіті російських інтересів та національної ідеї. Для більшості молоді, інтелектуалів та національно мислячих людей це означало згортання проекту державної незалежності. Відповіддю народу став Євромайдан — так назвали патріотичні протестні акції в Україні проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.