Робота з історичними джерелами

Запитання

1. Які були наслідки Другої світової війни?

«Чи подивлюся на пустелі, на цвинтарі, чи поплачу на руїнах і чи перерахую мільйони втрат? А потім умру з горя, щоб не бачити, як будуть заселяти тебе, моя Україно, чужими людьми, як будуть карати твоїх недобитків за каторжну працю в Німеччині, за те, що не вмерли вони від голоду і дочекалися нашого приходу».

Запитання

• Проаналізуйте текст, вміщений у документі. Що мав на увазі О. Довженко, говорячи, що можна померти з горя на руїнах України?

• Якою була ціна перемоги для України?

У Східній Пруссії за день доводилося відбивати по 6-8 атак фа­шистів. В окопи пішли всі: лікарі, медсестри, поранені, контужені. Харчуватися не було чим, уночі під обстрілом на полі іноді вдава­лося назбирати відро мерзлої картоплі. Не вистачало боєприпасів. Радянські вій­ська прорвали оточення, коли в нас залишилося по 2 патрони — один дія німця, другий для себе.

Запитання

1. Які почуття викликають у вас спогади Ю. Жукової?

Багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, що обороняли Крим і переходили на бік противника. Кримські татари співпрацювали з німецькою окупаційною владою, брали участь в організованих німцями «татарських національних комітетах», переслідували нетатарське населення Криму, готували відокремлення Криму від СРСР за допомогою німецьких збройних сил.

Всіх татар виселити з Криму і поселити їх на постійне місце проживання як спецпоселенців в районах Узбецької РСР ... Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р. Встановити такий порядок і умови виселення: а) дозволити спецпереселенцям взяти свої особисті речі, одяг, посуд, продовольство; б) для організації прийняття від спецпереселенців залишеного ними... зерна та сільгоспродуктів відрядити в Крим необхідну кількість працівників; в) зобов’язати Народний Комісаріат Шляхів Сполучень організувати перевезення спецпереселенців із Криму в Узбецьку РСР спеціально сформованими ешелонами. Розрахунки перевезень здійснити за тарифами перевезень засуджених...

Голова Державного Комітету Оборони Й. В. Сталін

Більшість татарського населення Криму ставилося до нас дружньо. Нам вдалося сформувати з татар збройні загони самооборони, завдання яких полягало в охоронні своїх селищ від партизан.

Тут проти нас б’ється багато татар. Я не хотів би зустрітися з татарами навіть уві сні.

4 липня 1944 р. НКВС СРСР завершив виселення «спецпереселенців» із Криму. За свідченням Л. Берії, усього було виселено 225 009 осіб, зокрема татар — 183 155, болгар — 12 422, греків — 15 040, вірмен — 9621.

Запитання

1. Чим пояснює державний комітет оборони необхідність виселення з Криму татарського населення? Про що свідчать спогади німецьких військових?

Нас виселили... 18 травня 1944 р. Виселення відбувалося жорстоко. О третій годині ранку діти ще спали, увійшли солдати, наказали, щоб ми за п’ять хвилин зібралися і вийшли з дому. Нам не дозволили взяти ні речі, ні продукти... Стояв плач дітей. Чоловік воював на фронті. Я була з трьома дітьми. З нашого села вивезли 30 сімей, з яких вижили неповних 5 сімей.

О 3-й годині 30 хвилин ранку підійшли до аулу Ойсул. Ми заходили в хати й оголошували: «Іменем радянської влади! За зраду Батьківщини ви виселяєтесь в інші райони СРСР». Операцію підготували блискуче: в аул прибуло стільки американських «фордів» і «студебекерів», вони вивезли всіх до залізничної станції. Одна стара, збожеволівши від горя, кинулася тікати в степ і була зрізана кулеметною чергою; безногого інваліда, який заявляв про свої права, волоком потягли до машини і кинули в кузов. Між групами було змагання: хто раніше завершить свою дільницю. Серед виселених 68 % становили жінки та діти. Особливо важкими були для кримчан перші роки. Погано одягнуті, голодні й деморалізовані люди масово гинули. За період з травня 1944 р. по січень 1949 р. померло більше 44 тис. спецпереселенців.

Запитання

1. Про що свідчать наведені документи? Які думки, почуття вони у вас викликають?