Робота з історичними джерелами

1. Волею Українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України...

2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському національному Урядові, що створиться в столиці України — Києві з волі Українського народу.

3. Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає Українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська національна революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську державу і новий справедливий лад у цілому світі...

Ярослав Стецько, в.р.

Запитання

1. Перечитайте «Акт проголошення відновлення Української держави» і дайте відповідь:

а) Чи можливе було створення Суверенної Соборної Української

держави за умов ведення боротьби лише проти «московської окупації»?

б) Чим пояснюються слова про те, що Гітлер «допомагає українському народу визволитися»?

Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення усіх українських земель і Українського Народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційнопильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Рево­люції і спаде на мене зневага Українського Народу.

Я, син (донька) українського народу, присягаю, що мужньо і до останніх сил буду боротися за волю народу та за визволення моєї Радянської Батьківщини, братніх слов'янських народів з-під гітлерівського ярма.

Присягаю, що, підпорядковуючись керівництву парти­занським рухом західних областей України, буду безвідмовно виконувати накази та довірені мені бойові завдання, не відступаючи перед жодною небезпекою.

Присягаю зберігати організаційно-бойову військову таємницю та не зрадити її навіть під найжахливішим катуванням, сміливо викривати зрадників, що розголошуватимуть таємниці.

Присягаю, що в боротьбі за визволення Радянської Батьківщини не відпочину аж до остаточної перемоги. Смерть німецьким загарбникам!

Запитання

1. Порівняйте між собою присяги воїнів УПА та радянських підпільників. Що об'єднувало, а що розділяло ці дві течії антифашистського Опору?

Якщо у 1941 р. чимало людей, не задоволених більшовицькою політикою, сприймали німецьких завойовників як визволителів, плекаючи надії на повернення «старих добрих часів», то в 1943-1944 рр. у відступаючої з України німецької армії «земля горіла під ногами». Це було полум’я народної війни. Український народ за час окупації розпізнав суть «нового порядку».

Запитання

1. Чому змінилось ставлення до німецьких завойовників станом на 1941 р. та 1943-1944 рр.?

Запитання

1. Які течії руху опору зазначено в таблиці? Чому саме такі? За якими критеріями їх порівняно? Що спільного й відмінного було між ними?

Лише у липні 1941 р. на партійному активі, скликаному райкомом, ми дізналися, що рішенням ЦК КП(б)У формуються партизанські групи.

Більшість «партизанських шкіл» не витримували ніякої критики. В одній із них, розташованій у Пущі-Водиці під Києвом, не було зразків не лише трофейної, а й вітчизняної зброї. Для підготовки командирів загонів відводилося аж три дні... До кінця 1941 р. так звану підготовку до «малої війни» пройшли лише 15 відсотків усіх тих, хто був засланий за лінію фронту чи залишився на окупованій території. До лав партизан вступали вчителі, селяни, художники, працівники заводів, військовополоненні….

Запитання

1. З кого формувались радянські партизанські загони? Як такий склад відображався на їхній боєздатності?

2. Яким був стан підготовки до розгортання партизанської та підпільної боротьби в умовах нацистської окупації? Як це могло позначитись на діях партизанів і підпільників?

У боях загибає множество мобілізованих в Україні звільнених громадян. Вони воюють у домашній одежі, без підготовки, як штрафні. На них дивляться як на винуватих.

Взимку сорок третього, вже коли наші війська визволили Донбас, німець засів за мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку новобранців, яких не встигли ще обмундирувати та озброїти. Вони висипали на лід водосховища натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги. Вся крига стала криваво-чорною од трупів.

Запитання.

1. Які, на думку авторів документів, були причини масових втрат серед мобілізованих до Червоної армії?

Запитання.

1. Проаналізуйте співвідношення сил перед початком Донбаської операції. Які перспективи відкривалися для Червоної армії?

Вищому керівництву військ СС і поліції на України. При відході з України не залишати ні однієї людини, ні однієї голови худоби, ні одного центнера зерна, ні однієї рейки. Щоб не вціліло жодного будинку, жодної шахти, яка б не була виведена з ладу. Щоб не залишилося жодної не отруєної криниці. Противник повинен мати випалену та зруйновану країну.

Запитання

1. Чому німці, відступаючи, здійснювали тактику «випаленої землі»? У чому це виявлялось? Які наслідки це мало для України та її населення?

Домагатися, щоб ні одне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а знищувати! Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість.

Запитання

1. До яких змін у настроях населення могли призвести дії, запропоновані Р. Шухевичем?

Запитання

1. Які течії руху опору зазначені в таблиці? Чому саме такі? За якими критеріями їх порівняно? Що спільного і відмінного між ними?

“……..Війська мають право і зобов’язані застосовувати у цій боротьбі будь-які засоби без обмеження, також проти жінок і дітей….жоден німець, який бере участь у бойових діях проти банд, не буде притягнутий до дисциплінарної або судової відповідальності за свою поведінку в бою проти бандитів (партизанів та їх спільників) ”.

Запитання

1. Як німці боролися проти партизанського руху?

Планувати бойові операції партизанів можна було лише в разі сталого їх забезпечення. Така допомога регулярно почала надходити з Великої землі, тільки 1944 р. … коли зросли технічні можливості постачання вантажів. Від липня 1941 р. по жовтень 1944 р. партизанам було надіслано з Великої землі понад 2 тис. тонн вантажів. Їх основу становила зброя, а продовольства, одягу, медико-санітарного обладнання було лише 10 відсотків. Якщо кількість надісланого вантажу поділити на чисельність партизанів України, то на кожного з них припадало трохи більше кілограма.

Запитання.

1. Які проблеми в діяльності та забезпеченні мали партизанські загони? Яким чином партизани могли подолати нестачу продовольства?

Український народ не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки її політики серед поневолених народів Сходу. Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти сили, бо впевнені, війна у кінцевій фазі надасть нам державу.

Запитання.

1. Що проголошує листівка? Якими є проміжні й кінцеві цілі УПА?