7 листопада невідомими особами були розповсюджені відозви проти німецької держави. Якщо подібні ворожі німецькій державі дії повторяться, відповідальним буде населення даної місцевості.
При кожному повторенні цього буде взято двадцять заложників, які через 3 дні будуть розстріляні, якщо винуваті не будуть виявлені та передані поліції.
21 січня 1943 р. у безпосередній близькості від сіп Вульки та Губельці бандити (тобто партизани) вбили німецького офіцера, німецького солдата і одного німця за походженням та тяжко поранили німецького солдата. Протизаходом на це населення сіл Вульки та Губельці, на яке падала підозра у бандитизмі, розстріляно, а його майно спалено. Дальшим протизаходом був розстріл 80 осіб, які за підтримку бандитів сиділи у в'язниці Шепетівки.
У майбутньому кожний, хто підтримуе бандитів притулком, харчами або іншим способом, разом зі своею родиною буде розстріляний, а його майно слалено.
Крім цього, кожний, хто без причии ухиляеться від роботи та хоч на короткий час знаходиметься поза своі'м місцем мешкання, буде розглядатись як бандит та до нього будуть застосовані ці самі заходи.
23 лютого цього року до нашого села прибув загін німців. Гітлерівці наказали всім жителям упродовж десяти хвилин зібратися в дорогу. Солдати ходили від будинку до будинку ї насильно виганяли дорослих і дітей на вулицю. Усіх, хто відмовлявся евакуюватися, а також старих, дітей і хворих, які не могли рухатися, фашистські недолюдки розстріляли.
Колгоспниця Гринчук заявила, що її восьмирічний син Андрій хворий і вона не може залишити його. Німці на її очах застрілили хлопчика, який лежав у ліжку.
Вчителька В. Мілевська відмовилася залишити свою хвору матір. Фашистські бандити вбили двох дітей Мілевської та її стару матір. Після цього один з гітлерівців з автомата розстріляв і вчительку Мілевську.
Вигнавши жителів за залізничну станцію, німці закрили їх у сараях. Кілька днів ув'язнені залишалися без їжі й води.
... у "Гросс-Пазареті" німецькі власті зосереджували 15-18 тисяч тяжко і легко поранених, а також хворих на різні інфекційні та неінфекційні захворювання радянських полонених. На шляху слідування військовополонених катували, морили голодом і вбивали. Машиніст водонапірної башти, розташованої на території колишнього військового містечка, А. І. Данилюк повідомив слідчій комісії що бачив, як з кожного вагона прибулого ешалону викидали по 20-25 трупів і на залізничному полотні лишалось до 800-900 трупів.
Добовий харчовий раціон радянських військовополонених складався з 250 грамів ерзац-хліба га двох літрів так званої "баланди". Ерзац-хліб випікався з борошна, що надсилався з Німеччини. Його аналіз засвідчив, що "борошно являє собою полову з мізерною домішкою крохмалю - 1, 7%. Харчування "хлібом" спричиняло голодування, дистрофію, поширення тяжких кишково- шлункових захворювань, що, звичайно, закінчувалися смертю. Так само згубно впливала на організм "баланда", виготовлена з лузги, гречки та проса, неочищеної та напівгнилої картоплі, всяких відходів з домішкою землі, уламків скла. Нерідко їжу виготовляли з падла, яке збирали за розпорядженням коменданта на околицях "лазарету".
Радянських військовополонених піддавали катуванням. Одним з видів масових катувань у"лазареті" було ув'язнення хворих та поранених у карцері, що являв собою холодне приміщення з цементною підлогою. Ув'язнені в карцері на кілька днів позбавлялися їжі і багато з них там помирало. Під час медичного огляду 525 визволених з "Гросс-лазарету" Славути радянських військовополонених встановлено, що у 435 - крайній ступінь виснаження, у 59 - ускладнений перебіг ран, у 31 - нёрвово-психічний розлад.
Судово-медична експертиза на підставі внутрішнього дослідження 112 і зовнішнього огляду 500 ексгумованих трупів дійшла висновку, що адміністрація і німецькі `лікарі" створили такий режим, за якого була майже поголовна смертність хворих та поранених".
Як ми сіли в той проклятий потяг, що він нас завіз так далеко, ми дуже і дуже плакали. А як став рушати потяг, то ми всі так кричали, що не знаю, куди було чути той крик. Але цей крик нам нічого не допоміг, а тільки ми позахрипали і від плачу дуже боліла голова.
Їсти нам дають три рази на день. Візьмеш той хліб і не знаеш, чи їсти його, чи дивитись на нього. Я їм тепер таку капусту і брукву, що дома навіть би не могла дивитись, а тут мушу їсти.
... Усього чотирма з'еднаннями (Шитова, Одухи, Скубка, Олексенка) проведено 1 272 бойових і диверсійних операцій
Знищено:
залізничних ешелонів - 613;
паровозів -- 539;
вагонів з живою силою, технікою і боеприпасами - 5443; танків -191;
літаків - 5;
автомашин - 638;
тракторів - 122;
складів з боеприпасами - 4;
продуктів у німецьких дивізійних складах (у тоннах) - 1 600;
У часи военного лихолі»ьтя 179
телефонно-телеграфних ліній (у метрах) - 1 1 600; казарм німецьких військ - 3;
залізничних станцій - 2.
Пошкоджено:
паровозів - 71:
вагонів - 707;
платформ -і 15;
електростанцій - 9.
Втрати противника у живій силі:
убито німецьких солдатів і офіцерів - 59 879;
поранено - 14 792;
взято у полон - 411.
Війська 1 -го Українського фронту після упертих боїв 25 березня штурмом оволоділи містом і великим залізничним вузлом Проскурів - сильним опорним пунктом оборони німців і, продовжуючи розвивати наступ, з боями зайняли понад 150 інших населених пунктів, у тому числі районні центри Кам'нець-Подільської області: місто і еелику залізничну станцію Деражня, Сатанів, Городок, Вовковинці, Чемерівці, Оринін.
Наші війська щільно підійшли до міста Кам'янця-Подільського, зав'язали бої на його околицях і вийшли на ріку Дністер на фронті до 80 кілометрів...
1. Поясніть, чим була спричинена досить швидка окупація вермахтом нашої області.
2. На основі документів тa матеріалів охарактеризуйте найбільші злочини окупантів.
3. Дайте розгорнуту характеристику підпільного та партизанського pуxу на територїі краю.
4. 3'ясуйте внесок партизанів і підпільників Хмельниччини у розгром ворога.
5. Складіть картосхему визволення області від німецько-фашистських загарбників.