Робота з історичними джерелами

«Якщо я не отримаю нафту Майкопа та Грозного, — говорив Гітлер командувачу 6-ї армії генералу Паулюсу перед початком літнього . наступу, — тоді я буду змушений закінчити цю війну». Сталін міг сказати те ж саме. І йо­му була потрібна кавказька нафта для продовження війни. Саме тому Сталінград мав тоді винятково важливе значення. Після його захоплення фашисти заблокували б останній маршрут постачання нафти через Каспійське море і Волгу до Центральної Росії й тим са­мим змогли б поставити росіян на коліна.

Запитання

1. Чому контроль над нафтовими родовищами був таким важливим для продовження війни?

За три тижні радянського наступу в полон під Сталінградом потра­пили 92 тис. німецьких солдатів і офіцерів, а загальні втрати ні­мецьких військ були втричі більшими. Серед тих, хто потрапив у полон, 24 генерали. Ні­мецькі генерали на Східному фронті мали при собі ампули з отрутою на випадок, якщо їх захоплять у полон, проте небагато їх скористалося цим засобом. Однак Сталінградська битва вплинула на німецьких вояків, ніби смертоносна отрута. Сталінград дискредиту­вав стратегію німецького командування. У моральному значенні катастрофа, якої зазна­ла німецька армія під Сталінградом, мала такий ефект, від дії якого армія вже не змогла оговтатися.

Запитання

1. Як оцінює англійський історик перемогу радянських військ під Сталінградом ?

2. Чому, на вашу думку, німецьким генерала» на Східному фронті давали ампули з отрутою?

Значна кількість дивізій форсували Дніпро вночі без артилерійської підготовки. Війська використовували підручні засоби, що для гітлерівців було несподіванкою. Використання підручних засобів під час форсування ріки з ходу — розумне рішення, але це некращий спосіб форсування

Найстрашнішими виявилися кулемети... заздалегідь пристрілені й тепер, наче з вузьких шийок брандспойтів, поливали берег, ріку, в якій кишіло місиво з людей, старі й молоді, свідомі й несвідомі, добровольці й воєнкомами мобілізовані, штрафники й гвардійці, росіяни і неросіяни — всі вони кричали: «Мамо! Боже! Допоможіть»... А кулемети сікли і сікли, поливали смертоносними цівками. Хапаючись один за одного, поранені й не зачеплені кулями люди йшли під воду, ріка бугрилася пухирями, здригаючись від людських судорог, пінилася червоними бурунами.

Запитання

1. У який умовах відбувалось форсування Дніпра?

2. Які відчуття виникли у вас після прочитання документів?

Запитання

1. Які події відображено на фото? Який настрій у киян? Який вигляд мають люди та місто?

Запитання

1. Проаналізуйте та прокоментуйте наведені дані

Запитання

1. Який загальний висновок можна зробити за результатами цих операцій?

30 грудня наше становище стало критичним. Земля вкрилася ожеледицею, що ускладнило відступ наших танкових дивізій, які пробивалися з боями через російські війська. Нам вдалося в той день знищити 32 танки росіян і відновити фронт. 31 грудня росіяни розпочали нові атаки, в яких вони втратили 62 танки.

Багато я бачив на своєму віку бездоріжжя. Але такої багнюки як взимку та навесні 1944 р. я не зустрічав ні раніше ні пізніше. Буксували навіть трактори і тягачі. Артилеристи тягнули гармати на собі. Бійці переносили на руках снаряди і патрони від позиції до позиції за десятки кілометрів.

Запитання

1. Що засвідчують подані джерела? Чи пов’язані вони між собою? Як саме?

Запитання

1. У яких умовах діяли піхотинці? Як ви розумієте крилатий вислів: «Піхота — цариця полів»?

Запитання

1. Яку форму боротьби радянських партизанів віддзеркалює фотодокумент? Якою була масштабність таких рейдів? Опишіть, як відбувались такі рейди. Якими були результати діяльності партизанів?

Планувати бойові операції партизанів можна було лише в разі сталого їх забезпечення. Така допомога регулярно почала надходити з Великої землі, тільки 1944 р. ... коли зросли технічні можливості постачання вантажів. Від липня 1941 р. по жовтень 1944 р. партизанам було надіслано з Великої землі понад 2 тис. тонн вантажів. їх основу становила зброя, а продовольства, одягу, медико-санітарного обладнання було лише 10 відсотків. Якщо кількість надісланого вантажу поділити на чисельність партизанів України, то на кожного з них припадало трохи більше кілограма.

У зв’язку з очищенням значної території республіки від гітлерівців УШПР розформував частину партизанських з’єднань і загонів, а їх особовий склад влився до частин Червоної армії та НКВС. Зокрема, дивізію С. Ковпака було розформовано, а її бійців скеровано для укомплектування органів НКВС у західні області України.

Запитання

1. Які проблеми в діяльності та забезпеченні мали радянські загони? Яким чином партизани могли подолати нестачу продовольства?

Український народ не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки її політики серед поневолених народів Сходу. Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти сили, бо впевнені, війна у кінцевій фазі надасть нам державу.

Запитання

1. Що проголошує листівка? Якими є проміжні й кінцеві цілі УПА?

Запитання

1. Які явища в Русі опору відбиває фотодокумент? Як озброєні й у що одягнені вояки УПА?

На Волині перше зіткнення між загоном УПА і батальйоном НКВС відбулося 18 січня 1944 р. З цього дня бої були частими. 6 лютого війська НКВС втратили 50 солдатів біля Володимирця. 29 лютого, неподалік Милятина (між Рівнем і Славутою) колона командуючого 1-м Українським фронтом генерала М. Ватутіна попала у засідку, влаштовану загоном УПА. Ватутін був поранений, і 15 квітня помер у Київському госпіталі. З 5 січня до 5 квітня 1944 р. вояки УПА вбили 850 бійців НКВС.

Найбільша битва між формуваннями УПА й військами НКВС відбулася 24 квітня 1944 р. поблизу с. Гурби на Рівненщині. Повстанців (5 тис.) атакували з кількох сторін 30 тис. бійців НКВС. Битва тривала три дні. Унаслідок чого повстанці втратили 2 тис. вбитими та 1,5 тис. полоненими і тільки деяким загонам УПА вдалося вирватися з оточення. Проте боротьба між УПА та радянськими військами тільки розгорталася

Запитання

1. Про які події йдеться в документі? Між якими військовими формуваннями відбувались воєнні дії? До яких наслідків це мало призвести?

Російські війська вдосконалювали і розвивали тактику артилерії під час наступальних операцій. їхня артилерійська підготовка перетворилася у справжній шквал руйнуючого вогню. У 1944 році набули високої мобільності російські танкові і моторизовані з’єднання.

Російські танкові армії розв’язували задачі, з якими німці не справлялися. Вони стали незалежними від пори року, від снігу та грязюки. Лінії їх комунікацій настільки збільшилися, що стало чудом, як служби забезпечення росіян справляються з поставками на передові лінії.

Червона армія в 1944 р., як гігантський коток, вичавлювала німецьку армію з України. Але як і в попередні роки, багатомільйонна армія потребувала елементарного. Боєзапас на одну гвинтівку найчастіше становив 5-7 патронів, кожен третій воїн одягнений абияк. Спали, навіть узимку, просто неба, бо села розорені. Як наслідок: кожен четвертий воїн був обморожений або хворий. Тили через бездоріжжя відставали від військ, а це означало в кращому разі казанок на добу холодної пшоняної каші на двох...

Запитання

1. Що засвідчують іноземні та вітчизняні джерела щодо останнього етапу війни? Яким було ставлення до людського життя в Червоній армії?

2. Чому іноземці оперують поняттям «російські війська», а не радянські?

При підписанні Акта капітуляції Німеччини Г. Жуков відчував себе не з лише командувачем фронтом, який узяв Берлін, або заступником Верховного головнокомандувача, а й людиною, яка представляла в цій залі ту армію і той народ, котрий зробив більше за інших. У його поведінці не було ані пихи, ані презирства... він поводився з тією жорсткою простотою, яка має бути притаманна переможцю в такій ситуації.

Незабаром і серед переможених німецьких генералів, і серед колишніх союзників знайшлися люди, які намагалися применшити внесок СРСР у перемогу. Однак тоді, у травні 1945 р., різних думок щодо цього питання не існувало. Про це свідчить і поведінка фельдмаршала В. Кейтеля, який підписував Акт капітуляції. Він з величезною увагою спостерігав лише за Г. Жуковим. Це була гірка, трагічна цікавість переможеного до тієї сили, яку він найбільше ненавидів і яка найбільшою мірою вирішила долю війни.

Запитання

1. Які засоби використав К. Симонов для змалювання ролі Г. Жукова під час підписання Акта беззастережної капітуляції Німеччини?