Робота з історичними джерелами

Патриляк L, Боровик М. Україна в роки Другої світової війни. - К., 2010. - С. 104-105.

Запитання

1. Чи можна з наведених даних зробити висновок, що пере­мога у війні Німеччини або СРСР була беззаперечною?

2. Використовуючи знання з історії, спробуйте пояснити причини впевненості керівництва СРСР у перемозі в май­бутній війні.

«Установити, що робітники і службовці, які самовільно пішли з державних, кооперативних і громадських підприємств або установ, віддаються під суд і відповідно до вироку народного суду піддаються ув’язненню на термін від 2-х до 4-х місяців... За прогул без поважної причини робітники і службовці... за вироком народного суду караються виправно-трудовими роботами за місцем роботи на строк до 6 місяців з утриманням із заробітної плати до 25 %».

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р.

Запитання

1. Поясніть, чому радянське керівництво вже в 1940 р. почало проводити таку жорстку соціальну політику.

«Напередодні Великої Вітчизняної війни радянські солдати затримали обладнаний новітньою фотоапаратурою німецький літак, який здійснив вимушене приземлення на території СРСР. На плівці були мости і за­лізничні вузли київського напрямку. Про це відразу повідомили Москву. Проте Наркомат оборони дав розпорядження негайно відпустити екіпаж разом з літаком і дати в супровід два радянських винищувачі».

Степаншцев О. История Отечества. - М., 2001. - С. 299.

Запитання

1. Поясніть, чому екіпажу німецького літака-розвідника дозволили повернутися до Німеччини?

«Можуть запитати: як могло трапитися, що радянський уряд пішов на укладення пакту про ненапад з такими віроломними людьми й недо­людками, як Гітлер та Ріббентроп? Чи не було тут помилки? Звичайно, ні! Пакт про ненапад є пакт про мир між двома державами. Саме такий пакт запропонувала нам Німеччина в 1939 році. Чи міг Радянський уряд від­мовитися від такої пропозиції? Я думаю, що жодна миролюбна держава не може відмовитися від мирної угоди із сусідньою державою, якщо на­віть на чолі цієї держави стоять такі недолюдки і людоїди, як Гітлер і Ріб­бентроп. І це, звичайно, за однієї неодмінної умови - якщо мирна умова не чіпає ані прямо, ані побічно територіальної цілісності, незалежності та честі миролюбної держави. Як відомо, пакт про ненапад між Німеччиною і СРСР є саме таким пактом».

Сталий. И. О Великой Отечественной воине Советского Союза. - М., 1948. - С. 11.

Запитання

1. Чи дотримувалося, на ваш погляд, керівництво СРСР «однієї неодмінної умови», коли підписувало пакт з Німеччиною?

2. Поміркуйте, як вплинув виступ Сталіна на настрій радянського суспіль­ства. Відповідь аргументуйте.

3. Спираючись на знання з всесвітньої історії, поясніть, яке враження спра­вив цей виступ на керівництво провідних країн Європи. Обґрунтуйте свою відповідь.

«...Забігли німці-румуни до хати, чиркотять-чиркотять щось, руж’я по­наставляли. Сіли за стіл, а кусочок хліба у мене був. Вони той хліб розла­мали: “Мамка-мамка! Хлєб, мамка, хлєб!”. У мене свого хліба не було, але лежали продукти родичів. Вони забрали все чисто... У 1941-му і 1942-му оп’ять голод був».

Усна історія Степової України. Т. 3. Запорізький край. Запоріжжя, 2008. - С. 149.

Запитання

1. Проаналізуйте поведінку німецьких та румунських солдат на окупованій території і поясніть, чому вони вилучали продукти харчування в україн­ського населення.

2. Поміркуйте, чому населення окупованої України було приречене на голодне існування.

«1. Командиров и политработников, во время боя срывающих с себя знаки различия и дезертирующих в тыл или сдающихся в плен врагу, считать злостными дезертирами, семьи которых подлежат аресту...

2. ...Обязать каждого военнослужащего, независимо от его служебного положениня, потребовать от вышестоящего начальника, если часть его находится в окружении, драться до последней возможности, чтобы пробиться к своим, и если такой военачальник или часть красноармейцев вместо организации отпора врагу предпочтут сдаться ему в плен - уничтожать их всеми средствами, как наземными, так и воздушными, а семьи сдавшихся в плен красноармейцев лишать государственного пособия и помощи».

1941 год: В 2 кн. - Кн. 2. - М., 1998. - С. 478.

Запитання

1. Поміркуйте, що стало причиною створення такого наказу.

2. Поясніть, з якою метою в наказі зазначалося, що сім’ї дезертирів підляга­ють арешту і позбавляються державної допомоги.

3. Проаналізуйте обставини, через які десятки і сотні тисяч червоноармійців потрапляли в полон. Зробіть висновки.

«...При всіх успіхах кампанії 1941 року для Німеччини, сам початок війни проти СРСР був величезним прорахунком Гітлера».

Кредер О. Новейшая история XX века. - М., 2009. -Ч. І. - С. 164.

Запитання

1. Чи погоджуєтесь ви з думкою автора? Відповідь обґрун­туйте.

«Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були: раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершена переозбро­ять СРСР; відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція Радянського Союзу; ззпорошеність сил Червоної армії на кордонах; масові репресії наприкінці 30-х років проти змійського командного складу; некомпетентність військово-стратегічного керівництва».

Запитання

1. Чи погоджуєтесь ви з думкою історика? Які ще причини поразок Червоної армії ви визначили б.

Російський солдат завжди вирізнявся особливою стійкістю, твер­дим характером і невибагливістю. У Другій світовій війні стало очевидно, що й радянське військове командування має значні здібності в галузі стра­тегії... Російським генералам і солдатам притаманні слухняність і дисципліна. Вони не втрачали витримки навіть у найскладніших обставинах 1941 року.

Запитання

1. Які події змусили Г. Гудеріана зробити висновок про витримку радянських військ у найскладніших обставинах?

Пояснення причин поразки 1941 р. численні, і торкаються вони ши­рокого кола питань. Поміж головних причин одні вважають історичний характер (наприклад, чистки в 1937 р. в Червоній армії), другі — психо­логічний (постійна пропаганда тези про непереможність Червоної ар­мії), треті — професійний (відсутність у радянських військ досвіду ве­дення сучасної війни і в багатьох випадках низький рівень бойової підготовки) і, нарешті, — економічний (незважаючи на отриманий зав­дяки радянсько-німецькому пакту перепочинок, радянська військова промисловість не зуміла перетворити Червону армію на добре оснаще­ну сучасну).

Запитання

1.Які причини поразок, на вашу думку, не названі О. Вертом?