Найбільше в Римі цінувалося ораторське мистецтво — уміння грамотно й красиво говорити, виголошувати переконливі промови. Красномовство було необхідним умінням для політичних діячів і юристів. Найвидатнішим оратором Давнього Риму був сучасник Авгус та Марк Туллій Цицерон. Його діяльність вплинула на всю римську літературу. Ораторський талант мав Гай Юлій Цезар. Його промови виріз нялися лаконічністю, чіткістю думки та змістовністю. Спочатку римська література розвивалася під сильним впливом Греції. Римські поети намагалися копіювати стиль грецьких. Також римляни перекладали латиною грецькі літературні твори, зокрема поеми Гомера та тексти театральних вистав. Лише з кінця II ст. до н. е. римська література набувала самостійності. У театрі популярним став жанр сатири. Сатиричні п’єси перш за все викривали занепад моралі та відмову римлян від простого та скромного життя, засуджувалося їх прагнення розкоші.
Римляни зуміли освоїти і переробити накопичений наукою різних країн потенціал і, розвиваючи його, досягнути найзначніших результатів, особливо в тих галузях знань, де можливе практичне застосування наукових досягнень.
На римській філософії найсильніше позначався грецький вплив, тут не склалося жодного оригінального напряму. Популярність отримали насамперед морально–етичні вчення. Майже офіційною доктриною римської держави став стоїцизм, який бачив мету філософії в тому, щоб вказати шлях до щастя. Видатним представником цього напряму був Сенека.
З огляду на особливе ставлення римлян до своєї держави зрозуміла виняткова роль історичної науки у Стародавньому Римі. Істориками часто ставали люди, які займали високе суспільне становище і брали активну участь у політичному житті.
Збирав історичні та географічні відомості і загинув при дослідженні виверження Везувію у 79 році. Цю події широко описав його племінник Пліній Молодший.
історик «срібного періоду» (бл. 56 – бл. 117), який написав такі твори як «Германія» (нарис суспільного устрою, релігії та побуту германських племен), «Діалог про ораторів», «Історія» (висвітлює життя Риму та всієї імперії у 69 – 96 рр.) та «Аннали», присвячені історичним подіям 14 – 68 рр
(*приблизно від 75 -† 160 р.) — римський історик, письменник, жив за часів римських імператорів Доміціана, Траяна і Адріана. Автор історичної праці «Життя дванадцяти цезарів»
(близько 87 — † 165) — давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.
Визначальний вплив на мистецтво Р иму справили культурні досягнення давніх греків. Особливо помітний цей вплив у скульптурі, адже багато відомих давньогрецьких творів дійшли до нас у копіях римських скульпторів. Щож до власних досягнень, то римляни перевершили греків у мистецтві скультурного портрета. Римські скульптори не так ідеалізували зображених, як прагнули досягти портретної схожості, передати риси характеру, внутрішню енергію. Це, однак, не означає, в римській скульптурі взагалі не властива ідеалізація. частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя.
Розвивався й інший різновид скульптури - рельєф. Рельєфними композиціями прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Ви вже дізналися про найпопулярніший у Римі різновид рельєфного зображення історичний рельєф. Прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами.
Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. асто в центрі стіни розміували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Унікальним зразком римських настінних розписів є відомі вам фрески з вілли Містерій у Помпеях із зображенням на повний зріст учасників релігійного дійства
Римляни побудували - чудові дороги, мости та водопроводи, першими стали використовувати в будівництві міцний і водонепроникний матеріал - римський бетон, створили й вдосконалили особливу систему споруди великих громадських будівель із цегли і бетону, широко застосовували поряд з грецькими ордерами такі архітектурні форми, як арка, звід і купол.
Колізей - амфітеатр, одна з найбільших арен, пам'ятник архітектури Риму. Будівництво велося протягом 8 років. в плані являє собою еліпс, середина якого зайнята ареною (також еліптичної форми) і концентричними кільцями глядацьких місць, які її оточують. Від всіх споруд такого роду Колізей відрізняється велетенськими розмірами. Під ареною, у фундаменті внутрішньої стіни, розміщали клітки для хижаків, а ближче до середини арени виявлено, як вже було сказано вище, безліч стін, стовпів і зведень, що підтримували арену або що служили для миттєвої появи з-під неї людей, тварин, машин і декорацій
Римський акведук ( Іспанія)
Римський акведук (Франція
Колізей
До нашого часу функціонує Аппієва дорога, побудована у 312 р. до н.е., водопровід Аква Аппіа завдовжки 16 км 617 м – критий канал, місцями порублений у скелі або складений з кам’яних плит і піднятий на підпорки, де цього вимагав рельєф місцевості. Збереглися рештки базиліки Еміліїв. Аппієва дорога базиліки Еміліїв.