Вивчення теми допоможе вам:
зрозуміти вплив результатів франко-пруської війни на Францію
навчитись показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Франції
охарактеризувати основні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку Франції
сформувати обґрунтоване судження про історичне значення діяльності Жоржа Клемансо
Франко-пруська війна
Паризька комуна
Третя республіка у Франції: суспілльно-політичний та економічний розвиток
Зовнішня політика Третьої республіки
Ця війна - це конфлікт між Французькою імперією і Пруським королівством в 1870 - 1871 рр. Причинами цього конфлікту були:
Між міцніючим Прусським королівством і Францією наростав конфлікт, хто ж буде домінуючою силою в Європі
Прусське королівство в разі війни надіялось серйозно ослабити свого супротивника
Наполеон ІІІ, в умовах кризи, вирішив, що найкращим варіантом виходу з неї буде переможна війна
ці території, що до війни належали Франції, були багатими на поклади корисних копалин
Приводом став конфлікт за престолонаслідування Іспанії. На трон цієї країни претендував родич прусського короля. Не бажаючи опинитись між двох вогнів, Наполеон ІІІ наполягав, щоб Леопольд Гогенцолерн відмовився від прав на іспанську корону. Король Пруссії Вільгельм був не проти такого варіанту розвитку подій, але коли його попросили навічно відмовитись від претензій на іспанську корону, він ніяких гарантій надавати не став. Отто фон Бісмарк, в цей час, вирішив дещо видозмінити відповідь свого короля таким чином, щоб вона викликала обурення французів і стала поштовхом до війни. цей підроблений документ увійшов в історію як емська депеша
Реакція на депешу, підроблену Бісмарком, була очевидною. Франція оголосила Пруссії війну 19 липня 1970 р..
Долю цієї війни вирішили декілька битв:
Седанська битва 2 вересня 1870 р, яка закінчилась капітуляцією 80-тисячної французької армії. В полон потрапив імператор Наполеон ІІІ
Наполеон ІІІ в полоні мирно розмовляє з О. фон Бісмарком
2. 27 жовтня 1870 капітулювали війська в районі міста Мец
3. кінець грудня 1870 р. - початок січня 1871 р. німецькі війська бомбардували Париж.
Як бачимо, плани Наполеона ІІІ про пееможну війну закінчились повним крахом. Французькі війська були розгромлені. 26 лютого 1871 р. у Версалі був підписаний попередній мирний договір, за яким Франція відмовлялася на користь Пруссії від Ельзасу й Лотарингії, мала сплатити 5 млрд франків контрибуції.
Дізнавшись про полон Наполеона ІІІ біля м. Седан, у Парижі 4 вересня 1870 р. відбулось повстання, яке вимагало позбавити імператора влади і проголосити республіку. Таким чином, втретє у французькій історії було проголошено республіку. Владу в своїх руках зосередив Тимчасовий уряд. Так було до виборів в лютому 1871 р. Після них був утворений новий уряд, керівником якого став Адольф Тьєр.
Положення в Парижі, відсутність достатньої кількості харчів призвело до повстання проти нового уряду. В Парижі, в результаті цього повстання 18 березня 1871 р. була встановлена влада паризької комуни, яка мала на меті ряд радикальних реформ
Щоправда, комуні не вдалось довго утримувати владу в своїх руках. Вона проіснувала від 18 березня до 28 травня 1871 р.
Республіку, як ми вже знаємо, було проголошено 4 вересня 1870 року, коли до Парижу дійшли звустки про полон Наполеона ІІІ. Проте, оформлення республіки відбулось в в 1875 р. коли було прийнято конституцію третьої республіки, за якою:
законодавча влада належала національним зборам - двопалатному парламенту країни. Національні збори також обирали президента країни.
Виконавча влада належала уряду, який очолював президент.
Особливістю суспільно політичного життя країни стало протистояння між республіканцями і монархістами. Були навіть спроби відновити монархію у Франції. Прикладом може слугувати "справа Буланже"
Упродовж 1880–1890-х рр. Третя республіка пережила низку політичних криз:
Ще однією особливістю політичного життя франції кінця ХІХ - початку ХХ ст. стали часті зміни урядів. Не типовим у цьому випадку було правління радикалів та їхнього лідера Жоржа Клемансо. Під його ерівництвом було прийнято низку законів, які відокремили церкву від держави і від школи, що посприяло демократизації освіти та зміцненню світської школи, скороченню неписьменності серед населення. У робітничому питанні радикали керувались принципом «батога і пряника». Жорстко придушуючи виступи робітників, одночасно приймали закони про робітничі й селянські пенсії (запроваджено пенсії за віком, починаючи з 65 років.
Францію, на відміну від США та Великобританії не можна назвати економічно сильною країною. Причиною, цьому, звісно ж, є поразка у франко-пруській війні. З особливостями економічного розвитку ознайомимось у вигляді таблиці
Зовнішню політику третьої республіки можна охарактеризувати словом експансія. З ним ми вже зустрічались. Протягом 1860 по 1900 р. колоніальна імперія Франції збільшилась у 19 разів, і стала другою після Британської. Крок за кроком, в кровопролитній війні з народами Африки та Азії, серед невпинних конфліктів з Англією та Німеччиною, закінчено було завоювання Північної Африки (Алжир, Туніс, Марокко), захоплені були Сенегал, Судан, Нігер, частина Сомалі, береги Гвінейської затоки, річки Конго і озера Чад. Після десятирічної війни в 1895 р. був захоплений острів Мадагаскар.
Плакат символізує французьку колоніальну імперію під гаслом: «Три кольори, один прапор, одна імперія»
Разом з тим, головним ворогом на континенті залишалась НІмеччина. Враховуючи цей факт, Франція старалась укладати договори розраховані проти свого сусіда. Прикладом таких договорів, можна назвати російсьо-французьку угоду 1893 р, яка стала одним із договорів що утворили Антанту - військово політичний блок на противагу Троїстому союзу