1. Проголошення КНР.

2. Культ особи Мао Цзедуна .Соціально-економічні експерименти комуністів.

3. Культурна революція.

4. Реформи Ден Сяопіна.

5. Китай на рубежі століть

В 1953році у Китаї був взятий курс на індустріалізацію і націоналізацію приватної власності. Перша п΄ятирічка була успішно виконана (1953-1957рр) Велику допомогу надав СРСР. З його допомогою було збудовано 500 підприємств. Замість приватного сектору економіки створювався державний сектор. За радянським зразком було проведено суцільне кооперування сільського господарства. Після ΧΧ з΄їзду КПРС і критики культу особи Сталіна відносини між країнами погіршилися. Мао вирішив будувати соціалізм «швидше,краще,ощадливіше» Для економічно мислення Мао була використана стратегія «людського моря» - вирішення проблем за рахунок величезних мас працездатного населення. Це суперечило здоровому глузду.

В 1958 році було розроблено курс «Трьох червоних прапорів»

v «великого стрибка»;

v створення народних комун;

v побудови соціалізму.

Висновок. Повоєнне протиборство Заходу і Сходу, США та СРСР спричинили громадянську війну в Китаї і, врешті-решт, утвердження в країні тоталітарного комуністичного режиму Мао Цзедуна. Комуністичні експерименти остаточно підірвали економіку КНР й загострили соціальні та національні проблеми.

Культурна революція (1966—1976 рр.) — масовий рух, початий вождем китайської комуністичної партії Мао Цзедуном, спрямований проти вищих представників середнього класу — державних службовців, артистів і вчених, що були знищені, ув'язнені, принижені або вигнані з країни. Спрямована на «очищення» китайського комунізму, вона була також спробою Мао оновити свою політичну й ідеологічну позицію всередині Китаю. Управлінський і економічний хаос, що виник у результаті, мав багато довгострокових наслідків.

Зрештою культурна революція мала на меті зміцнення монопольної влади Мао як єдиного «вождя» Китаю (офіційно — «очищення» китайського комунізму). Вона призвела до знищення значної частки китайської національної культурної та історичної спадщини, економічного та управлінського хаосу, зубожіння та різкого спаду рівня добробуту та загальної культури населення. Кількість жертв офіційно досі точно не встановлена і оцінюється приблизно в 40-70 мільйонів.

Періодизація культурної революції

Ι період (1966-1969) - утверджувався культ особи Мао Цзедуна. Опора на загони хунвейбінов та цзаофанів. Чистка в партії,комсомолі,показові процеси над ворогами революції,масове насильство.

ΙΙ період (1969-1973) - заходи по нормалізації становища . Криза партійного керівництва. Спроба переглянути Конституцію. Боротьба за вплив в армії. Реабілітація деяких діячів. Влада в руках «групи чотирьох».

ΙΙΙ період(1973-1976) - Була прийнята нова Конституція(1975р). Реанімація ідей культурної революції. Масові виступи робітників . Процес над «групою чотирьох» .

У жовтні 1976 р. (після смерті Мао) в ході боротьби за владу була розгромлена «банда чотирьох» (найближчих соратників Мао). Із липня 1977 до лютого 1997 р. при владі перебував один з лідерів опозиції (не обіймаючи офіційних посад) — Ден Сяопін, якого небезпідставно вважають архітектором китайських реформ.

Реформи передбачали «чотири модернізації» у промисловості, сільському господарстві, науці та галузі оборони.

Перший етап. Розпочався в грудні 1978 р. і передбачав реформу сільського господарства на основі розпуску комун та впровадження сімейного підряду, пожвавлення приватної торгівлі.

Другий етап. Розпочався в жовтні 1984 р. і передбачав реорганізацію промисловості шляхом обмеження адміністративного втручання, переведення підприємств на госпрозрахунок за умов стимулювання ринкових відносин.

Третій етап. Розпочався в березні 1985 р. і передбачав реформування управління, науки та техніки, освіти з метою розгортання і впровадження НТР.

Четвертий етап. Розпочався в 1985 р. і був спрямований на посилення позицій національної валюти, приватної власності та реформування банківської та податкової системи.

Проте економічне піднесення відбувалося на фоні збереження комуністичної влади та ідеології. «Чотири принципи» Ден Сяопіна були покладені в основу Конституції КНР 1982 р.: соціалістична перспектива, диктатура пролетаріату, керівна роль КПК, дотримання ідей марксизму-ленінізму і Мао Цзедуна.

Офіційно в КНР будується «соціалістична ринкова економіка».

Будь-які спроби реформування політичної сфери життя суспільства спричинили жорстку реакцію влади.

Китай є першою у світі державою за кількістю населення (20%). У Китаї відбувається зростання економіки на 7-12%. Китай є ядерною державою. Китай багатий на вугілля,графіт,вольфрам., газ,нафту,марганець,залізну руду,золото,молібден, алюмінєві руди У Країні,де панує комуністичний режим,законною є приватна власність.

У сільському господарстві велике значення має сімейний підряд. На кожну людину припадає не менше 0,1 га,це пов’язане з перенаселенням країни. Для КНР характерні високі темпи економічного розвитку,екстенсивний характер економічного зростання. У КНР відбувається перехід від екстенсивного господарства до інтенсивного господарювання. Основні проблеми: перенаселення країни,надлишок трудових ресурсів,загострення соціальних проблем. Основна роль належить КПК,в країні діє багатопартійна система. Країна залучає активно іноземний капітал,впроваджує нові технології, займається космічними дослідженнями. Країна вступила до СОТ. За останні роки Китай перетворився в світового експортера ,природного споживача сировинних природних ресурсів. «Дракон ,що тривожить орла» . Так пояснюється протистояння США і Китаю.