З ІСТОРІЇ УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У ВАЛКАХ
"Коли б нас не заганяли спати, ми б грали в бабки день і ніч. Цікаво також бігати до вітряка за школою. Коли злізти аж на поміст, видно зелені ліси за Гонтовим Яром і за Кириковою Січкою, балку за Яловенковим млином і хрест на посуньківській церкві."
(Петро Панч, "На Калиновім мості").
Сьогодні, в день Успіння Пресвятої Богородиці, згадаємо один із валківських храмів, названий на честь цього свята, який більше ста років був осередком духовного життя для мешканців Посуньок та навколишніх хуторів.
Відомості про Успенську церкву вміщені у кліровій книзі, складеній місцевим Благочинним протоієреєм Аполонієм Солодовніковим у 1849 році. Ось що в ній повідомляється:
"Валковская Успенская церковь построена 1816 года тщанием священнослужителей, Старосты и Прихожан.
Зданием каменная с деревянною колокольнею.
Престол в ней один холодный во имя Успения Пресвятой Богородицы.
Утварью малодостаточна.
Причта положено по штату 1844 года в ноябре месяце священник один, диякон один, дьячок один и пономарь один.
Земли при сей церкви усадебной, пашенной и сенокосной не имеется.
Домы у священнослужителей собственные деревянные, на покупной ими земле выстроенные, в церковнослужителей же домов нет, а нанимают квартиры.
На содержание священно- и церковнослужителей жалованья не получается ниоткудова и никакого, постоянного оклада нет, а получено от исправления треб и доброхотного подаяния от прихожан с 1-го декабря 1848 года по 1-е же декабря 1849 года сто шестьдесят шесть рублей и тридцать пять копеек серебром и таковое содержание малодостаточно.
Зданий принадлежащих сей церкви нет никаких.
Расстоянием сия церковь от Консистории в 48 верстах, от местного Благочинного в полторы версты.
Ближайшие к сей церкви суть Валковская Соборная Преображенская расстоянием в полторы версты и Благовещенская в двух верстах.
Книги с метричных книг с 1774 года хранятся в целости.
Исповедные росписи с 1779 года хранятся в целости.".
На відміну від інших валківських храмів, знищених більшовиками у 30-х роках минулого століття, посуньківська церква зазнала часткової руйнації. Після припинення богослужінь радянська влада прилаштувала приміщення храму для виробництва мила та замазки.
У 1942 та 1943 роках під час окупації нашого міста німецькими фашистами віряни Валок та навколишніх сіл відремонтували напівзруйновану церкву, після чого в ній були відновлені богослужіння.
Про подальшу долю Успенського храму, напевне, можуть розповісти старожили Посуньок...
На превелику радість, зображення церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Валках дійшло до наших днів. Посуньківський храм добре проглядається на одному з малюнків нашого земляка, письменника та художника Петра Йосиповича Панча (Панченка).
Малюнок має підпис: "Валки. 1912 рік. Посуньки з греблі."
