ЗЕЛЕНІ ПЕРЛИНИ ГАННИ МАЯК

10 лютого 1915 року народилася відома українська діячка садово-паркової архітектури, дендролог Ганна Степанівна Маяк.

Своє дитинство майбутній ландшафтний архітектор провела в селі Огульці. Тут народилася, тут пройшли її шкільні роки, тут, серед буяння сільської природи, викохала мрію присвятити своє життя творінню краси. Аби втілити задумане в дійсність, дівчина вступила до Харківського технікуму зеленого будівництва. Вищу освіту здобула у Харківському інституті інженерів комунального будівництва, де навчалася на факультеті паркового будівництва.

В історію української архітектури Ганна Степанівна Маяк увійшла як активний відроджувач зруйнованого під час Другої світової війни Харкова. У першу післявоєнну весну в місті був збудований сквер Перемоги (сучасна назва – Дзеркальний струмінь). Автором проекту виступили наші земляки: архітектори Віктор Корж та його двоюрідна сестра Ганна Маяк, завдяки якій у сквері щороку з’являлися нові квіткові килими.

Найбільш помітним професійним здобутком Ганни Степанівни став розроблений нею генеральний проект реконструкції найстарішого у Харкові парку ім. Т. Г. Шевченка, в якому під час війни було знищено більше половини зелених насаджень. Водний каскад на схилі парку, розкішно оздоблений декоративною зеленню, теж заслуга нашої землячки. Історію виникнення цього романтичного куточка Харкова повідала завідувач сектором виховної роботи бібліотеки Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова Наталія Петрівна Тріпутіна: «Каскад, ескіз якого було вміщено у газеті «Харьковский рабочий» збиралися встановити іще влітку 1935-го… Але цієї події харків’яни дочекалися тільки через 20 років: ідею свого вчителя професора Олександра Івановича Колєснікова таки втілила Ганна Степанівна Маяк у 1955 р. під час підготовки до святкування 300-річчя заснування столиці Слобожанщини».

Завдяки нашій землячці ставали ошатнішими улюблені місця відпочинку харків’ян: парки «імені Артема», «Зелений гай», «Зустріч», а також сквери на майданах Свободи, Конституції та Павлівському майдані. За комплексними проектами озелення міста, розробленими Ганною Степанівною, упорядковувалися Журавлівський та Жовтневий гідропарки. Загалом же їй належать більше 100 проектів у галузі міського будівництва й ландшафтної архітектури. Будучи членом Харківського відділення Спілки архітекторів України, Ганна Маяк очолила секцію ландшафтної архітектури.

Двадцять два роки свого трудового шляху наша землячка присвятила педагогічній діяльності: викладала у своєму рідному навчальному закладі (нині Харківський національний університет ім. О. М. Бекетова) на кафедрі містобудування, мала наукове звання доцента.

Життя Ганни Маяк обірвалося на 79 році. Її колеги пригадують, що це була високоерудована, культурна, надзвичайно вихована людина з аристократичною зовнішністю.

Приємно, що і сьогодні зелені перлини Ганни Маяк продовжують заворожувати погляди та зігрівати серця людей.