СТАРИЙ МЕРЧИК ¹

Nomen omen.²

– А вікна ж чом цеглою

закладено?

– А щоб місцеві не лазили, бо

останнє покрадуть.

З розмови екскурсантів

Бліде осердя мертвої садиби!

Зронивши кілька лицемірних слів,

тобі цей вік очниці застелив

із міркувань цілком розумних ніби...

У вікнах – більма цегляні, не шиби,

і жаль їх, як буває жаль сліпців.

Забито двері – і ні сміх, ні спів

не озоветься із німого глибу.

По всьому! Відгули твої бали.

І як оскаржиш жереб свій, коли

саме ім'я твоє – зловісний омен?

Із року в рік ти блякнеш, наче спомин.

Назавтра, може, випадковий гість

за кавою про тебе розповість.

[1] Старий Мерчик – занедбаний маєток на Харківщині, з палацом ХVIII ст., що належав, за свідченнями істориків, роду козацького полковника Шидловського. Нині має вкрай плачевний вигляд.

[2] Ім'я – це знак (лат.).

Люцина ХВОРОСТ, м. Харків.

Більше поезій Люцини ХВОРОСТ читайте тут

http://rivnodennya.in.ua/khvorost/