СТАРИЙ МЕРЧИК ¹
Nomen omen.²
– А вікна ж чом цеглою
закладено?
– А щоб місцеві не лазили, бо
останнє покрадуть.
З розмови екскурсантів
Бліде осердя мертвої садиби!
Зронивши кілька лицемірних слів,
тобі цей вік очниці застелив
із міркувань цілком розумних ніби...
У вікнах – більма цегляні, не шиби,
і жаль їх, як буває жаль сліпців.
Забито двері – і ні сміх, ні спів
не озоветься із німого глибу.
По всьому! Відгули твої бали.
І як оскаржиш жереб свій, коли
саме ім'я твоє – зловісний омен?
Із року в рік ти блякнеш, наче спомин.
Назавтра, може, випадковий гість
за кавою про тебе розповість.
[1] Старий Мерчик – занедбаний маєток на Харківщині, з палацом ХVIII ст., що належав, за свідченнями істориків, роду козацького полковника Шидловського. Нині має вкрай плачевний вигляд.
[2] Ім'я – це знак (лат.).
Люцина ХВОРОСТ, м. Харків.
Більше поезій Люцини ХВОРОСТ читайте тут