ПРО БЕЗПРИТУЛЬНІ КНИГИ З МАЄТКУ ДУХІВСЬКОГО

«Недавно із Мерчика до Харкова перевезено бібліотеку з колишнього маєтку Духівського. Стояли там книжки безпритульно і, може, довго ще стояли б, коли б сільсько-господарській школі, що розташувалася в колишньому маєтку, не забажалося використати місце для своїх потреб. І от запакували книжки в Мерчику і шлють їх до Харківського ДПУ. І правильно, бо ж там справді багато хламу, а разом дечого цінного, що може бути використане лише деякими особами, лише для деяких галузей науки (французькі матеріалісти ХVІІІ століття в виданнях кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття). І їдуть ці всі Гельвеції, Вольтери, а за ними ще 3000 авторів до Харкова. Прибувають. (120 пуд.). Подумали, де притулити ці книжки й вирішили – до Української Книжкової Палати.

Палата ж, як відомо, збирає матеріали українського друку лише часів революції. Створено її лише в 1922 році: немає коштів не те, що на придбання книжок ХVІІІ століття, а навіть сучасних деяких бібліографічних світових видань. А з другого боку Книжкова палата й відмовитися від книг не могла. Книжки забрали. Та не в тому річ. А ось в чому. Можна сподіватися, що ще в колишніх маєтках лишилися бібліотеки без будь-якого вжитку.

Отже, комусь треба звернути увагу, подбати про створення такого колектора – притулку для безпритульної книги, звідкіля справді книжки ці одержуть раціональне приміщення. А в першу чергу треба перевірити, чи всі бібліотеки колишніх маєтків узято під учот і чи зроблено потрібний перегляд.».

Газета «Вісти Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад» від 14 червня 1925 року.

На фото: маєток у Старому Мерчику часів існування агрошколи. Зверніть увагу: над вхідними дверима знаходяться портрет Леніна і серп з молотом.