З ІСТОРІЇ ПЕРШОГО ВАЛКІВСЬКОГО ХРАМУ

17 травня 1647 року у новозбудованому Можевському острозі був освячений храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці.

Збудували його московські стрільці на кошти валківського воєводи Степана Борисовича Бутікова. З його ініціативи до церкви був прибудований притвор на честь «государева Ангела Человека Божия Алексия».

Першим настоятелем Успенського храму був отець Костянтин з Бєлгорода. Після освячення церкви він попросив дозволу відпустити його до Москви, скаржачись на те, що йому не видали грошей на дворову забудову.

Резолюція на чолобитну священика була наступною: «невыданные деньги выдать немедленно, самое жалованье увеличить с 5 на 6 рублей, а рожь и овес выдавать ежелет по 14 чети* хорошего качества». Крім цього, отцю Костянтину дозволялося приїхати до Москви.

Виклянчених під час візиту до царя речей виявилося настільки багато, що священик просив надати йому додаткову підводу для їх перевезення до Валок. Серед подарованих речей було багато образів, олов’яні церковні посудини, книги в оправах, царські двері, убрання на престол та для причту, а також два дзвони.

Ось що про це розповідають архівні документи: «Поп Константин, бережно сложив на трех подводах «Божье Милосердие», медленно потащился с ним за черту, за рубеж государства, в дикие поля, в пустой городок, отстоящий от Москвы в 780 верстах».

Перший валківський священик отець Костянтин прожив недовго. Відомо, що в 1652 році настоятелем Успенського храму був отець Василь, а в 1658 – отець Дмитро.

Храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці проіснував до 1665 року, коли острог було розібрано та перенесено на нове місце.

*четь – міра ваги певних товарів в ХVІІ та ХVІІІ століттях.

На малюнку: Можевський острог та перша валківська церква.