30 квітня 1905 року в слободі Люботин Валківського повіту народився Анатолій Федорович КРАШАНИЦЯ – український журналіст, письменник і поет, співробітник газети "Незаможний селянин", яка виходила у Валках в 1920-1921 роках.
Анатолій Крашаниця належав до спілки селянських письменників "Плуг", філія якої існувала і в нашому місті. В 1922 році у Валках побачила світ його перша поетична збірка під назвою "У бризках вогняних". Схвальна рецензія на неї була надрукована у цьому ж році в газеті "Вісти" (її автором виступив відомий на той час харківський літератор Валеріян Поліщук).
Інший погляд на це видання мав наш земляк з Валок, літературний критик Іван Дем'янович Момот. Аналізуючи збірку свого ровесника, він зазначав: "Маючи нещасних 300 примірників тиражу ця книжечка так і захрясла в провінціяльних читацьких закутках, потрапивши лише випадково до рук окремих уже відомих того часу письменників. Вражіння особливого вона не викликала.".
Крім віршів, у творчому доробку Анатолія Крашаниці були і прозові твори. Серед них – повісті "Сьомий номер" та "На крилах часу".
Також письменник залишив цінні спогади про відомих літературних діячів Василя Блакитного, Олександра Довженка, Михайла Дубовика, Григорія Епіка, Леоніда Первомайського, Володимира Сосюру, Павла Усенка та інших.