ЯК МАРШАЛ ФРАНЦІЇ ЗАСНУВАВ СЛОБОДУ НА ВАЛКІВЩИНІ


В перші десятиліття свого існування слобода із милозвучною назвою Левендалівка належала до Перекіпської сотні Харківського слобідського козацького полку.

Про те, як виникло це поселення, дізнаємося з «Ведомостей о землях перекопской сотни харьковского полка 1749 года».

Згідно цього документа, хутірець, що пізніше отримав назву Левендалівка, належав сотнику перекіпської сотні Андрію Петровському, а після його смерті – дружині, вдові Лукирії Петровській.

У 1736 році Лукирія Петровська продала цей хутірець майору Путивльського регулярного ландміліцького полку Олексію Пущину за 10 карбованців 70 копійок. А в 1739 році майор Пущин доручив цей хутірець генерал-лейтенанту від артилерії, кавалеру барону фон-Левендалю, прізвище якого і дало назву новому поселенню. Першими поселенцями були розкольники з Польщі, які оселилися у 13-ти «избах». Але невдовзі вони були вислані звідси на Українську лінію.

У той самий рік, коли генерал-лейтенант Ульріх-Фредерік-Вольдемар Левендаль став власником Левендалівки, його було призначено губернатором міста Ревель (сучасне місто Таллінн). У 1741 році він прислав до Левендалівки іноземця, поручика на прізвище Крейден, який продав Левендалівку підполковнику Полтєву. Цього разу слобода була заселена українцями, які прийшли сюди з різних місць. Оселилися вони у 63-х «избах».

Тривалий час власницею Левендалівки була дружина підполковника Марія Богданівна Полтєва. У 1773 році тут проживало 362 підданих черкаса, 27 дворових селян та 20 духовних. Всього ж на цей час у Левендалівці мешкало 203 чоловіків та 206 жінок.

Наприкінці ХVІІІ століття власницею Левендалівки стала статська радниця Стефанида Стефанівна Мартинова, про яку ми розповідали у попередній публікації. Разом з чоловіком Олексієм Михайловичем Мартиновим вона виховала двох синів та чотирьох доньок, одній з яких – графині Ганні Олексіївні Долон – дісталась у спадок слобода Левендалівка.

Що ж відомо про самого засновника Левендалівки?

Відомий європейський воєначальник Ульріх-Фредерік-Вольдемар Левендаль народився 1 квітня 1700 року в Гамбурзі в родині датського барона Вольдемара фон Левендаля. У 1735-1739 роках він брав участь у війні з турками, в 1741-1743 роках воював зі шведами, а з 1743 року перебував на службі у французькій армії. У 1747 році за взяття штурмом голландської фортеці Берген-оп-Зом, яка вважалася неприступною, полководець отримав маршальський жезл.

Ось деякі спогади сучасників про барона Левендаля «Сей генерал говорил почти на всех языках; превосходно знал все дворы и дух их, характер народов, образ войны и предпочтительно полюбил Францию, где старанием друга своего, маршала Саксонского, принят в службу генерал-порутчиком».

Маршал Левендаль помер 27 травня 1755 року в Парижі. Він був двічі одружений та мав вісьмох дітей.

На картині: Ульріх-Фредерік-Вольдемар Левендаль