ВАЛКІВСЬКА ТРАГЕДІЯ 1812 РОКУ

Про ці події тривалий час ніхто не згадував, але вбивство не має строку давнини.

Османсько-російська війна 1806-1812 років принесла двом країнам великі людські втрати та врешті у 1812 році закінчилася Бухарестською мирною угодою. Обидві сторони конфлікту на момент підписання угоди мали численну кількість полонених, тому в мирній угоді були затверджені умови обміну полоненими. Валки були одним із пунктів збору турецьких полонених для подальшого повернення їх у Туреччину. Полонені очікували повернення на батьківщину та знаходилися на чужині вже у якості гостей.

Одного дня біля валківської пошти зупинився візок із двома мусульманськими дівчатками 8 та 11 років у супроводі жінки та декількох чоловіків. Деякі з полонених помітили дівчат. Малеча звернулася до братів по вірі: «Ви врятувалися від полону, а ми їдемо у полон». Полонені не змогли залишатися осторонь та відібрали малечу. Відразу про конфліктну ситуацію був повідомлений губернатор Харкова, але він чітко дав зрозуміти, що дівчат потрібно відібрати навіть із застосуванням сили. Були зібрані місцеві казаки, солдати із Коломаку, усього близько 3000 чоловік.

Вранці офіцери та чинуші привели військо до будинку, де полонені переховували дівчаток. Зрозуміло, що сили були нерівні і шансів проти людей зі зброєю у полонених не було. За деякими джерелами з більш ніж 2000 полонених тільки 18 врятувалися, решта загинула. Інші джерела свідчать про 538 загиблих.

Матеріал підготовлений на основі статті Мехмет Фахрі Фурата з журналу «Харківський архівіст» 2011 р.

На малюнках: 1) турецькі полонені XIX століття (автор невідомий);

2) один з документів про валківську трагедію, який зберігається у Османському архіві.