ВАЛКИ НА НОВОМУ МІСЦІ

Можеський острог, збудований у 1646 році, знаходився на північному березі перекіпського ставка, де і зараз можна побачити глибокі вали. Таке місцерозташування було незручним для перших поселенців. Острог був затісним, погано забезпечувався водою та добре проглядався з гори із південного боку. Тому за рішенням бєлгородського воєводи Григорія Ромодановського українські козаки, що стали господарями фортеці, перенесли Можеський острог від перекіпського ставка у більш комфортне для життя місце. Сталося це у 1665 році.

Нові Валки розташувалися на пагорбі в оточенні ярів поблизу річки Турушки, що впадає у річку Мжу. Тому проблем з водою на цьому місці вже не було.

Першими поселенцями Валок стали українці, які прибули сюди з Галичини, Львівщини, Волині та Брацлавщини, рятуючись від польського гніту. Так втікачі, які спочатку оселилися на правому березі Дніпра, у містечках Мишуриному Розі та Бородаївці, у 1677 році переправилися через Дніпро та взяли курс на Слобожанщину. Більша частина переселенців з Мишуриного Рогу зайняла північну частину Валок, а вихідці з Бородаївки оселилися на південному березі річки Мжі.

Центр нового Валківського острогу знаходився у місцевості, яку зараз займає автобусна станція та провулок Соборний, що веде до церкви.

За відомостями 1688 року у Валках був один отаман та 746 чоловік рядових козаків, що входили до Харківського козачого полку. Частина з цих козаків, як зазначав валківський краєзнавець Іван Федорович Скотар, "жила і чатувала біля Перекіпського валу".

На малюнку: Валки на новому місці. Вигляд з півдня. 1679 рік.