З ІСТОРІЇ ОСВІТИ МІСТА ВАЛОК.
У 2005 році було надруковане краєзнавче дослідження голови Валківської районної ради Миколи Желєзняка «Джерел невичерпних криниці», зроблене на основі архівних документів та різних літературних джерел, в якому описано історію розвитку освіти на Валківщині. Саме з нього я дізнався про коломацький період педагогічної кар’єри свого прадіда. А тепер хотілося б зробити до цієї праці деякі невеликі уточнення і доповнення.
М. Желєзняк пише, що за переписом 1732 року при Свято-Преображенському храмі (напевно мав на увазі Миколаївську церкву) вже існувала школа, а на кінець XVIII століття вони вже були при всіх 5 церквах міста Валок. Так, станом на 1732 рік в перепису повідомляється про школу в Валках та її школяра (вчителя) Ткаченка Федора Кіндратовича (ЦДІАК, Ф-1725, оп.1, спр.22, арк.576). Але до якої церкви відносилася ця школа і чи взагалі до церкви, там нічого не сказано. Що стосується церковно-парафіяльних шкіл при всіх валківських церквах в кінці XVIII століття, то це, напевно, було не так. У ЦДІАК збереглася справа за 1783 рік про відкриття школи в Валках тільки для дітей священників. У своєму рапорті в Харківське духовне правління десятоначальник м. Валок священник Преображенської церкви Ілля Ольховський повідомляє: «… велено мне для изъ ученія Харковского ведомства состоящихъ въ Валковской округи селеній, священно и церковно служителских детей учредивъ на коштъ отцовъ ихъ школу, в оную ведомства моего по приложенному при томъ реестру детей от пяти летъ невзирая нинакакія отговорки ихъ забрать…». Школа ця була облаштована при Різдво-Богородицькій церкві, але не всі діти священників туди з'явилися (Ф-2007, оп.1, спр.1681, арк.1а-1а зв.).
В аналогічній справі 1799 року благочинний протопоп Василь Снєсарєв в своєму рапорті повідомляє: «…велено въ городе Валкахъ учредить школу для священно и церковнослужительскихъ детей, коих обучать по церковной и гражданской печати и писать на печатную пропись. Въ исполненіе чего школа здесь въ доме діякона и учителя Іоанна Ольховскаго и учреждена…». Навчалося в цій школі 12 дітей (Ф-2007, оп.1, спр.2818, арк.1).
Тепер щодо відкриття найпершого серед інших повітів Слобідсько-Української губернії Валківського народного училища. М. Желєзняк посилається на рапорт директора училищ Ф. Кудрицького від 22.08.1802 року про направлення молодих вчителів випускників Харківського головного училища Петра Петрихіна та Івана Мотренкова « во вновь учрежденное в уездном городе Валках училище наук » (ДАХО, Ф-3, оп.7, спр.151, арк.1). Як виявилося, навіть в самих Валках воно було не першим. Про це свідчить рапорт від 31.01.1795 року вчителя першого класу Валківського народного училища Луки Деревягіна, з якого видно, що училище працює, як мінімум з вересня 1793 року, а в першому класі навчається 21 учень (ЦДІАК, Ф-1709, оп.2, спр.925, арк. 6-7). У ревізії 1795 року є запис: « при народныхъ училищах учитель Лука Дмитрыевъ сынъ Деревицкой – 19 летъ » (ДАХО, Ф-31, оп.141, спр.116, арк.58зв.). На аркуші 665 цієї справи: «… народныхъ училищъ учитель Федоръ Федоровъ сынъ Андриевскій – 26 лет». Очевидно цей Андрієвський Ф. Ф. був вчителем другого класу і доводився меншим братом священнику Іллінської церкви Василю Федоровичу Андрієвському. У ревізії 1782 року Соборної Покровської церкви колишнього міста Нижегольська Вовчанської округи (а саме звідти походить валківський рід Андрієвських) поруч з Василем – 13 років значиться його менший на 2 роки брат Федір. Тільки прізвище на той час в обох було Попов. Андрієвським записаний їхній значно старший брат пономар Микола Федорович – 24 роки з поміткою «въ Харковскихъ училищахъ» (ДАХО, Ф-31, оп.141, спр.45, арк.387).
Є також деяка інформація і про їхніх наступників – Мотренкова і Петрихіна. Вище згаданий М. Желєзняк в своїй книзі «Валківське дворянство» про Мотренкова пише: «…понад 50 років він учителював у Валках і, як переважна більшість учителів того часу, був неодружений, але зумів надбати землі 55 десятин і збудувати власний дім». Мотренков Іван Петрович народився 1778 року в місті Харкові в сім'ї канцеляриста. Це видно в сповідному розписі Благовіщенської церкви 1779 року (ЦДІАК, Ф-2007, оп.1, спр.3111, арк.180). З ревізій села Пащинівки, що на річці Мжі, можна дізнатися і про одруження Мотренкова. Його дружиною стала Олена Іванівна Пащинська - дочка прапорщика Івана Андрійовича. Мотренкови тривалий час спільно володіли частиною цієї Пащинівки. У ревізії 1858 року є згадка і про їхню дочку капітаншу Пауліну Іванівну Серафинович: «…доставшихся по духовному завещанию от отца ее колежскаго ассесора Мотренкова» (ДАХО, Ф-31, оп.141, спр.425, арк.299).
Першою дружиною Петрихіна Петра Івановича була Олександра Лук'янівна Миськова. Її мати Оляна Іванівна Лесевицька була в першому шлюбі за Пащинським Андрієм Федоровичем. Петрихін П.І. спільно з дружиною, а потім і їх син ротмістр Лук'ян Петрович володіли значною частиною Пащинівки, що на річці Орчику (ДАХО, Ф-31, оп.141, спр.127, 225, 318).
Повертаючись, власне, до історії освіти Валківщини зазначу, що в Пам'ятній книзі Харківської губернії 1868 року є статистичний звіт за 1866 рік. Зокрема в ньому зазначається, що в трьох класах валківського повітового училища налічується лише 30 учнів. З числа 19 волостей в чотирьох немає ні училищ, ні шкіл. З повним змістом цього звіту можна ознайомитися у вкладеному файлі.
Автор матеріалу - Сергій Піонтковський