§ 18. Фінікія та Ізраїльсько-Юдейське царство

§ 18. Фінікія та Ізраїльсько-Юдейське царство

1. Як географічне положення та природні умови вплинули на заняття населення Фінікії?

Працюємо в парі! Користуючись картою і текстом підручника, визначте, як географічне положення та природні умови Фінікії вплинули на заняття її населення. Порівняйте заняття фінікійців і жителів Стародавнього Єгипту та Південного Дворіччя.

У глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією.

У Фінікії не було великих річок і долин з родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво: фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. З оливок вони отримували духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино фінікійці обмінювали на пшеницю в інших народів. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. Опадів було вдосталь, тож будувати зрошувальну систему не було потреби.

Місцерозташування Фінікії було надзвичайно зручним. Тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. Міста і селища розташовувалися по береговій лінії. Це було пов’язано з основними заняттями фінікійців – мореплавством, рибальством, торгівлею. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста, найбільші з них – Бібл, Тір та Сідон. Але у Фінікії не було єдності. Кожне фінікійське місто було самостійною державою, мало свого правителя, закони, армію. Влада правителя у фінікійських містах була обмежена. Він був залежний і від ради вельмож, і від народних зборів.

Поміркуйте! Чому у Фінікії не було створено єдиної держави, як у Єгипті? Чи була у фінікійців потреба в сильній владі правителя?

Далеко за межами країни славилися вироби фінікійських ремісників: ювелірів, ливарників, будівельників, ткачів, різьбярів по дереву та слоновій кістці. З кедра та дуба фінікійські майстри будували найкращі на той час швидкохідні кораблі. У Фінікії виготовляли скло різноманітних видів. Зі скла робили прикраси, флакончики для пахощів, які вельми цінувалися. Проте з-поміж фінікійських товарів найбільше цінували в країнах стародавнього світу пурпурову фарбу. Досвідчені плавці пірнали на дно моря і, ризикуючи життям, добували звідти дорогоцінні пурпурові мушлі. З кожного молюска видавлювали краплину дорогоцінної рідини, яка давала змогу фарбувати одяг у різні відтінки пурпурового кольору. Причому настільки якісно, що навіть під час прання тканини не линяли.

Фінікійські вироби з кольорового скла



Фінікійські міста були центрами торгівлі в Передній Азії. Місцеві купці-мореплавці встановили зв’язки з різними країнами та народами. Вони торгували тканинами з Єгипту, вином із Сідону, олією з Тіру, міддю з Кіпру, кедром з Ліванських гір, сушеною рибою із фінікійських міст, а також «живим товаром» – рабами тощо. При нагоді фінікійські мореплавці не соромилися займатися морським розбоєм.

Пристань Давньої Фінікії (художня реконструкція)

Фінікійці вели жваву торгівлю, тому записи слід було вести швидко. Ієрогліфи та клинопис були для цього занадто складними. Тому в кінці ІІ тис. до н. е. фінікійці винайшли алфавіт, який складався з 22 знаків. Кожен знак відповідав окремому приголосному звуку і був літерою. Вчені переконані, що від фінікійського походять алфавіти всіх європейських народів, зокрема й українська абетка.

Поміркуйте! У чому полягають переваги фінікійського алфавіту перед писемністю Стародавнього Єгипту чи Дворіччя?

Фінікійська писемність

Фінікійська писемність

2. Чому фінікійці засновували колонії?

Працюємо разом! Покажіть на карті фінікійські колонії. Які у них були відносини з метрополіями?

Фінікійські мореплавці постійно бувають в одних і тих самих чужих краях. Там вони засновують свої поселення – колонії. Жителі колоній – колоністи – підтримують відносини з населенням навколишніх земель, аби мати потрібні товари.

У XІІ–VI ст. до н. е. фінікійські колонії поступово з’являються на узбережжі й островах Середземного моря. Спочатку вони були на Кіпрі, у Північній Африці, на Піренейському півострові, а трохи згодом у далекій Англії (Британії) та на західноафриканському узбережжі. Найбільшою колонією міста Тір у Північній Африці стає Карфаген. Із часом це буде багате головне місто могутньої держави.

Освоєння далеких заморських земель рідко приводило до встановлення над ними фінікійського панування. Колонії фінікійських міст зазвичай ставали незалежними від метрополії, лише підтримували з нею дружні зв’язки.

Колонія – поселення людей за межами свої країни.

Колонізація – переселення людей на вільні землі та створення там нових поселень.

Метрополія – (із грецької мови – «материнське місто») – місто, що заснувало колонію.

Фінікійський корабель (давнє зображення)

Фінікійський торговельний корабель (сучасна реконструкція)

3. Коли і як стародавні євреї заселили Палестину?

У степах між Єгиптом, Вавилонією та фінікійським узбережжям здавна випасали свої стада племена ха-ібрі – «ті, що прийшли з-за річки». Більшість істориків вважають, що саме ха-ібрі були предками стародавніх євреїв. Спочатку вони були кочівниками і не мали постійних поселень. Жили в легких повстяних наметах. Вівці та кози давали їм молоко, м’ясо і вовну.

Колись стародавні євреї, як вавилоняни і єгиптяни, поклонялися багатьом богам. Але з часом вони прийшли до єдинобожжя – монотеїзму, тож шанували єдиного бога – Ягве. Стародавні євреї вірили, що Ягве створив увесь світ і залишив людям заповіді, за якими вони мають жити.

Стародавні євреї своїми родоначальниками вважали Авраама, його сина Ісаака та внука Іакова. Друге ім’я Іакова – Ізраїль, тобто «бог у битві». Він мав 12 синів, які дали початок 12 єврейським племенам – колінам.

В ХІІІ ст. до н. е. єврейські племена утворили союз під назвою Ізраїль зі спільним культом бога Ягве і оселилися в Палестині[1]. Основними заняттями їх стали землеробство, осіле скотарство (особливо вівчарство), садівництво і торгівля.

Монотеїзм (від грец. Μόνος − один, θεός − бог) − віра в єдиного Бога, Творця всього сущого.

[1] Палестина – історична область на Східному узбережжі Середземного моря.

Для допитливих! Ознайомтеся з матеріалом "Про Мойсея та десять Божих заповідей". Поміркуйте, що спільного між заповідями які, згідно зі Старим Заповітом, Бог дав Мойсею, та законами Хаммурапі, а в чому відмінність.

4. Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства.

Поміркуйте! Які причини прискорили об’єднання ізраїльтян та іудеїв у єдину державу?

Єврейські племена (коліна) нерідко ворогували між собою. Проте роз’єднаним племенам важко було боронитися від численних ворогів, зокрема філістимлян[1]. Тому вони почали об’єднуватись. Близько 1030 р. до н. е. першим царем Ізраїльсько-Іудейського царства було обрано Саула. Спочатку військо Саула супроводжував успіх, та зрештою філістимляни перемогли військо ізраїльтян. Щоб не потрапити в полон, Саул заподіяв собі смерть власним мечем.

[1] На думку вчених, племена філістимлян належали до морських народів. У Палестині вони осіли в ХІІ ст. до н. е. Стародавні євреї слово «філістимлянин» вимовляли як «пелиштим». Звідси і назва країни – Палестина.

Практична робота! Роздивіться на карті територію Ізраїльсько‑Іудейського царства. Визначте особливості його місцерозташування. Які народи та держави були сусідами стародавніх євреїв?

Саул (фрагмент картини Ернста Юсевсона «Давид і Саул»)


Цар Соломон (гравюра Густава Доре)

Працюємо разом! Розгляньте зображення Саула, Давида і Соломона. Яку інформацію можна одержати про них із цих зображень?

Після смерті Саула на престол через деякий час вступив Давид. Він завершив розпочате Саулом об’єднання ізраїльських племен і перетворив Ізраїль з нестійкого союзу племен у єдину державу. Давид завдав низку поразок філістимлянам і розширив кордони царства. У 995 р. до н. е. він оволодів Єрусалимом і зробив своєю столицею, приєднавши гору Сіон. Відтоді Єрусалим та гору Сіон називали «містом Давида». Сюди було перенесено ізраїльські святині, переселилися жерці та священики.

Давид царював сорок років і залишив цей світ на сімдесятому році життя. Його син Соломон успадкував державу, межі якої сягали від Дамаска аж до Єгипту, від східного краю Зайордання до Середземного моря на заході.

Обговоріть у класі! Чим правління Соломона відрізнялося від попереднього періоду історії Ізраїльсько-Іудейського царства?

За часів Соломона Ізраїльсько-Іудейське царство досягло найбільшої могутності. Він спорудив навколо Єрусалима та інших палестинських міст могутні мури, побудував у столиці величезний царський палац. На четвертий рік царювання Соломон розпочав будівництво храму. Цей храм був єдиним місцем поклоніння богу Ягве. І місто Єрусалим стало не тільки царською столицею, а й релігійним центром, навколо якого об’єднались усі єврейські племена.

З мудрістю Соломона пов’язують його миролюбну політику щодо інших країн. Соломон не воював, а укладав вигідні династичні шлюби. Це сприяло поліпшенню відносин із сусідніми державами. Сам єгипетський фараон віддав за дружину Соломону свою доньку. Уперше від прадавніх часів староєврейські племена без перешкод узялися до мирної праці.

Царювання Соломона не було безхмарним. Блискучий двір, величезне будівництво лягли тяжким тягарем на населення. Соломон помер, процарювавши сорок років. Поховали його в Єрусалимі.

Храм Соломона (сучасна художня реконструкція).

5. Біблія як історичне джерело історії народів Близького Сходу

Працюємо разом! Ознайомтеся з матеріалом "Біблія як історичне джерело історії народів Близького Сходу". Висловіть судження, чому Біблію можна вважати історичним джерелом. Наведіть аргументи.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Назвіть основні заняття фінікійців та стародавніх євреїв.

2. Вкажіть століття, коли відбувалася фінікійська колонізація.

РОЗУМІЮ

1. З якою метою фінікійці засновували колонії?

2. Як Ви розумієте поняття «колонізація» «монотеїзм», «Біблія»?

3. Чим різняться релігії стародавніх євреїв та єгиптян чи вавилонян, а що їх об’єднує?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті: а) територію Ізраїльсько-Іудейського царства та його столицю; б) основні фінікійські міста; в) основні напрями фінікійської колонізації та основні колонії.

2. Опишіть за сучасною реконструкцією храм Соломона. Яке враження він справляє на вас?

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

Уявіть собі, що ви на машині часу вирушили у Фінікію чи Ізраїльско-Іудейське царство (на вибір). Перед вами поставлене завдання якнайбільше дістати інформації про тогочасне життя. Які б запитання ви б поставили їх мешканцям? Припустіть, якими б могли бути відповіді.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: 1. Якими з винаходів фінікійців людство користується й нині? Яке їх значення?

2. У чому, на вашу думку, значення заповідей, які, згідно зі Старим Заповітом, Бог дав Мойсею? Чи значущі ці заповіді для сьогодення? Відповідь аргументуйте.

Найголовніші з них такі: поклонятися лише богу Ягве, не робити собі ідола і не згадувати імені Господа Бога надаремно, день сьомий – суботу – Господові Богу присвятити, шанувати батька й матір, не вбивати, не чинити перелюбу, не красти, не брехати і не зазіхати на чуже. Інакше винного спіткає Божа кара.

Для допитливих! На сайті підтримки підручника ознайомтеся з додатковим матеріалом «Фінікійський алфавіт», «Мудрість царя Соломона» і виконайте завдання до нього.