§ 32. Греко-перські війни

(практичне заняття)

Практична робота! Приготуйте до уроку контурні карти. Під час розповіді вчителя та роботи з текстом підручника позначте напрямки походів персів, місця основних битв греко-перських війн.

1. Якими були причини цих війн?

Обговоріть у класі! Якими були причини та приводи греко-перських війн?

У VІ ст. до н. е. наймогутнішою державою стародавнього світу було Перське царство. У середині століття перські царі підкорили та приєднали до своєї держави грецькі поліси Малої Азії. Тирани, що правили в цих містах, були союзниками перських царів. Близько 500 р. до н. е. грецькі міста Малої Азії повстали. Центром повстання був Мілет, жителі якого звернулися за допомогою до полісів Греції за підтримкою. Але на їхній заклик відгукнулися лише Афіни та Еретрія (на острові Евбея), які надіслали на допомогу в Мілет 25 кораблів. Повсталі завзято відстоювали свою свободу, але зазнали поразки. Перси, здобувши перемогу, зруйнували Мілет, більшість його жителів було вбито, а захоплених у полон продали в рабство.

Перси вже давно прагнули підкорити багаті торгові міста материкової Греції. Це давало б їм можливість установити свою владу в районі Егейського моря і контролювати всі торговельні шляхи східного Середземномор’я. Коли греки надали допомогу повсталим з Мілету, Дарій І скористався цим як приводом для початку війни. Він відправив послів у всі поліси Греції з вимогою «землі і води», тобто підкоритися.

Багато полісів визнали владу Дарія. Лише Афіни та Спарта не підкорилися. Афіняни вбили послів, а спартанці кинули послів Дарія в криницю зі словами: «Дістаньте собі там скільки завгодно і землі, і води». Ця непокора розгнівала перського правителя. Він наказав своєму слузі щодня перед обідом тричі повторювати йому слова: «Царю, пам’ятай про афінян!».

Завдання для 1-ої групи «Марафонська битва»

Складіть розповідь про Марафонську битву від імені її учасника (з боку персів або греків). Яке значення ця битва мала для всієї Греції? Чи могли б цю битву виграти перси?

Влітку 490 р. до н. е. Дарій І спорядив проти греків величезний флот – 500 кораблів з військом (близько 30 тис. воїнів). Дорогу персам указував колишній афінський тиран Гіппій, який сподівався відновити свою владу в Афінах. За його порадою, перське військо висадилось в Аттиці, на рівнині поблизу невеликого містечка Марафон, лише за 42 км від Афін.

Афіняни були сповнені рішучості захищати свою свободу та незалежність. Афінське військо становило 10 тисяч гоплітів. Командував афінянами досвідчений стратег Мільтіад. Щоб заступити персам шлях на Афіни, греки зайняли позиції на південних горбах, що оточують рівнину.

Обидва війська сім днів стояли в очікуванні один проти одного. Афіняни очікували підкріплення від Спарти. Перський воєначальник вирішив непомітно посадити частину свого війська на кораблі, аби обігнути Аттику та захопити Афіни зненацька. Та грецькі розвідники попередили про це Мільтіада. Саме коли перські воїни сідали на кораблі, греки розпочали бій.

Фаланга – тісно зімкнутий бойовий лінійний стрій грецької піхоти. Мала 5–8 рядів (траплялося до 25), займаючи до 500 м у ширину (ряд – 1000 воїнів).

Щоб перси не використали свою кількісну перевагу та обійшли греків, Мільтіад розтягнув бойову лінію якомога ширше і поставив з флангів більше воїнів, аніж у центрі. Гопліти одержали наказ атакувати бігом, щоб перські лучники встигли випустити по них якомога менше стріл. Закипів жорстокий рукопашний бій.

Греки встигли захопити сім перських кораблів, інші відпливли в море. Перський флот рушив до Афін. Перси сподівалися, що їхні прибічники в Афінах посіють паніку серед населення, і місто здасться без бою. Проте переможці при Марафоні не гаялись. Один грецький воїн, не зупиняючись, подолав відстань від Марафона до Афін, вбіг у місто з вигуком: «Радійте, ми перемогли!» – і впав мертвий[1]. Тепер афіняни знали, що незабаром прийде допомога, тож не здалися персам. До Афін підійшли воїни під керівництвом Мільтіада, і перські воєначальники не наважилися на висадку своїх військ. Їхній флот змушений був повернутися в Персію.

Значення марафонської перемоги було величезним. Уся Греція відтепер увірувала в свої сили і була впевнена в остаточній перемозі.

[1] У пам’ять про цю подію до нашого часу проводять змагання з бігу на марафонську дистанцію – 42 км 195 м.

Для допитливих! Марафонська битва (490 р. до н. е.)

Завдання для 2-ої групи «Битва при Фермопілах»

Складіть розповідь про битву при Фермопілах від імені її учасника (з боку персів або греків). Поміркуйте! У битві при Фермопілах перемогли перси. Чому слава дісталася не їм, а грекам?

Навесні 480 р. до н. е. перський цар Ксеркс, син та наступник померлого Дарія, рушив у новий похід на Грецію з величезною армією та флотом.

Як Ксеркс покарав море

Цікаво знати. Для переправи своєї армії перський правитель наказав навести переправу через протоку Геллеспонт. Та знялася буря і все зруйнувала. Розгніваний Ксеркс наказав стратити тих, хто будував переправу, а сам Геллеспонт «відшмагати» різками. Згодом був побудований новий міст-переправа: 360 кораблів поставили впритул один до одного. Сім днів тривав перехід перського війська.

Проте персів у Греції вже чекали. Багато грецьких полісів уклали союз проти них. Командування об’єднаними силами греків передали Спарті. Щоб перекрити персам шлях у Середню Грецію, грецькі загони (близько 7 тисяч воїнів) під командуванням спартанського царя Леоніда зайняли вузький Фермопільський прохід. Цей прохід був перегороджений муром, у центрі якого була брама, що наглухо замикалась.

ІІІ група «Саламінська битва»

Складіть розповідь про Саламінську битву від імені її учасника (з боку персів або греків). Поясніть, чому греки дали бій у Саламінській протоці. Як міг би виграти її Ксеркс?

Об’єднаний грецький флот стояв у вузькій протоці між Аттикою та островом Саламін. Він складався з 370 трієр[1]. У персів на той час було 700 суден. Тож сили були нерівні. Ксеркс, впевнений у своїй перемозі, наказав флоту ввійти в протоку та дати бій грекам. Це сталося вранці 28 вересня 480 р. до н. е. Перський володар наказав поставити свій золотий трон на високому березі, аби спостерігати за боєм. Довкруж розмістилися вельможі та писарі, які мали записувати подробиці бою.

І ось розпочався бій. Легкі грецькі кораблі напали на перський флот, що складався з великих суден, яким було затісно в протоці. Вони сідали на мілину, розбивалися об підводні скелі, стикались одне з одним і тонули. Тим часом грецькі кораблі успішно таранили кораблі противників гострими носами, обкутими міддю. Надвечір битва завершилася цілковитою перемогою греків. Залишки перського флоту та більша частина війська на чолі з Ксерксом поспішно відступили із Греції.

[1] Трієри – грецькі військові кораблі, які мали по три ряди весел з кожного боку. На них було по 180 гребців і по 20–30 воїнів. Вони були легкі та рухливі порівняно з важкими й неповороткими кораблями персів.

Для допитливих! Опис Саламінської битви (уривок з трагедії Есхіла «Перси»)

3. Коли і як завершилися греко-перські війни?

Обговоріть у класі! Які основні результати й підсумки греко-перських війн? Завдяки чому греки перемогли персів, які переважали в чисельності?

У Греції Ксеркс залишив свого полководця Мардонія з відібраною ним багатотисячною армією. У 479 р. до н. е. поблизу міста Платеї відбулася вирішальна битва. Бій був довгим та запеклим. Греки вщент розбили персів і вигнали їх з країни. У той же час афінський флот, припливши до берегів Малої Азії, зустрівся з перським флотом біля мису Мікале. Тут греки так само стали переможцями. Перський флот було спалено. За переказами, битви біля Платеї та мису Мікале відбулись одного дня.

Війна греків з персами тривала ще 30 років, здебільшого на морі. Тривала боротьба виснажувала обидві країни. У 449 р. до н. е. між Персією та Грецією було укладено мир. За його умовами перський цар визнавав незалежність грецьких міст в Малій Азії та на островах Егейського моря. Мирний договір розпочинався такими словами: «Кораблі царя персів не будуть входити в Егейське море… Сухопутне військо царя не буде наближатися до берегів моря ближче тієї відстані, яку кінь пробіжить за один день. Афіняни зобов’язуються не посилати своїх воїнів на землі і не допомагати тим, хто посміє повстати проти царя».

Греко-перські війни закінчилися остаточною перемогою греків, які змогли об’єднатися та відстояти незалежність своєї батьківщини. Полісний, демократичний устрій показав свою життєздатність – адже греки воювали з запалом, бо захищали свою свободу. Афіни вийшли з війни могутньою морською державою.

Обговоріть у загальному колі! Чим повчальні греко-перські війни для сьогодення? За що боролися греки, а яку мету переслідували перси?

Наведіть приклади мужності та героїзму греків та спартанців. Які фільми та книги присвячені битві при Фермопілах?

ОЦІНІТЬ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ ПІСЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Завершіть речення: «Після практичної роботи я знаю…, вмію…, розумію…».