§ 26. Історія Ахейської (Мікенської) цивілізації

1. Як було відкрито Трою та Мікени?

Давні греки із покоління в покоління передавали усні перекази про війну ахейців та троянців. Ці перекази лягли в основу поеми «Іліада», автором якої вважають Гомера. У цій поемі досить детально описано місцезнаходження міста Трої. Проте історики тривалий час були переконані, що поеми Гомера – це вигадка поета, і є лише літературними творами. Тому для науковців ХІХ ст. Троя була недосяжною. Лише німецький дослідник Генріх Шліман почав шукати Трою, спираючись на текст «Іліади». Він вважав «Іліаду» не тільки літературним твором, а й історичним джерелом. Після довгих пошуків дослідник натрапив на місцевість поблизу пагорба Гіссарлик, яка була дуже схожою на ту, що змальована в «Іліаді». Незабаром було знайдено залишки стародавнього міста.

У наступні роки Шліман вів розкопки на півдні Балканського півострова – у Мікенах та Тіринфі. Відкриття та знахідки Шлімана підтвердили, що в основу поем Гомера були покладені реальні історичні події.

2. Що відомо про Ахейську (Мікенську) цивілізацію та її розвиток?

Працюємо в парі! Чому Ахейську цивілізацію називають палацовою? Чим палаци ахейських царів відрізнялися від критських палаців? Що подібного?

Вивчаючи давньогрецькі міфи та стародавні предмети, знайдені під час археологічних розкопок, учені припускають, що царі Криту підкорили населення сусідніх островів та материкової Греції. З підвладних народів критяни збирали данину, зокрема і людей. (Пригадайте, який давньогрецький міф про це свідчить.) Водночас вони ознайомили ці народи зі своїми досягненнями. У той час на Пелопоннесі жили греки, які називалися ахейцями. Вони запозичили на Криті водопровід, фресковий живопис, види озброєння, деякі релігійні вірування тощо. Завдяки цьому катастрофа на Криті не привела до повного знищення досягнень Мінойської цивілізації. Починаючи з ХVІ ст. до н. е., на півдні Балканського півострова формується нова цивілізація – Ахейська^[2]. Часто цю цивілізацію ще називають Мікенською, за назвою міста Мікени.

Ахейці жили в невеликих державах, правили в яких царі. Ці держави ніколи не об’єднувалися, проте вели спільно торгівлю, мали спільну мову та спосіб життя. Досить часто вони ворогували між собою. Центрами ахейських держав, як і на Криті, були палаци. Вони були побудовані в XV–ХІІІ ст. до н. е. за наказом правителів Мікен, Тіринфу, Пілосу, Фів, Афін, Іолку, Орхомен. Тому Ахейську цивілізацію також називають палацовою.

Палаци ахейських царів відрізнялися від критських палаців: усі вони були могутніми фортецями. Так, високі та міцні стіни палацу в Тіринфі були викладені з величезних блоків вапняку масою до 12 тонн. Греки, які жили пізніше, вважали, що ці кам’яні стіни спорудили одноокі велетні-циклопи.

3. Яким було життя в палацах ахейських правителів?

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чому ахейські палаци захищали міцні мури, на відміну від критських.

Як і на Криті, палаци ахейських правителів були центрами суспільного життя. Там розміщувалися військові казарми, приміщення для чиновників, ремісничі майстерні, був водопровід. Серед ахейських майстрів були зброярі, ювеліри, гончарі, художники тощо. Припускають, що вироби ремісників та запаси продовольства зберігались у коморах палацу, згодом їх розподіляли між жителями чи вивозили на продаж. У центрі палацу – величезна зала з вогнищем посередині. Саме тут цар здійснював правосуддя, займався державними справами та приймав гостей.

На службі в ахейських царів були писемні люди, які відали царськими коморами. Археологи знайшли глиняні таблички зі знаками, які складалися з ліній та рисочок. Таку писемність називають лінійною. Знайдені таблички в основному містили списки домашньої худоби, ремісничих товарів і продуктів, а також відомості про чиновників та їх роботу.

Як свідчать давньоєгипетські записи, у другій половині ХІІІ ст. до н. е. на півдні Балканського півострова декілька років підряд були неврожайними. Цілком імовірно, що деякі ахейські держави, аби поповнити власні запаси продовольства, воювали між собою.

Наприкінці ІІ тис. до н. е. в Грецію з півночі прийшли племена дорійців. Скориставшись ослабленням ахейських держав, вони по черзі підкорили їх, захопили Середню Грецію та Пелопоннес. Археологи можуть простежити їхній шлях по слідах великих пожеж та руїнах, які залишились від ахейських поселень. Хоча Мікени та Тіринф не було завойовано, проте вони швидко занепали.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Які міста були центрами ахейської цивілізації?

2. Назвіть хронологічні межі Ахейської цивілізації.

РОЗУМІЮ

1. Поміркуйте, що було спільного між ахейською та мінойською цивілізаціями. Що відмінного? Чому ці цивілізації називають палацовими?

2. Розкажіть про військову справу ахейців. Що вченим відомо про похід ахейців на Трою?

ВМІЮ

1. Покажіть на карті Мікени, Тіринф, Пілос, Фіви, Афіни. У якій частині Греції вони були розташовані? Поміркуйте, яким чином ахейці могли досягти Трої.

2. Уявіть, що ви опинилися в палаці правителя Мікен. Опишіть, що ви там побачили, кого зустріли. Скористайтеся для цього ілюстраціями підручника.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Як ви пам’ятаєте, на Криті не було оборонних укріплень, а Мікени, Тіринф, Афіни мали міцні оборонні мури. Чим це можна пояснити? Які ваші припущення?

2. Висловіть судження: чому «Іліаду» та «Одіссею» вважають не тільки унікальними літературними творами, а й важливими історичними джерелами?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. 1. Обговоріть у класі! Які якості знадобилися Генріху Шліману, щоб відкрити Трою та Мікени? Чи важливі ці якості для сучасного дослідника минулого?

2. Які фільми було знято за сюжетами «Іліади» та «Одіссеї»? Поміркуйте, у чому полягає цінність цих поем для сьогодення.