§ 8. Трипільська археологічна культура

1. Як було відкрито Трипільську археологічну культуру?

Наприкінці ХІХ ст. археологічна експедиція, на чолі якої стояв Вікентій Хвойка, знайшла сліди поселення давніх землеробів поблизу села Трипілля, що на Київщині. Вчені розкопали глиняні житла, різноманітний глиняний посуд, знаряддя праці. Пізніше науковці виявили ще багато таких поселень на території України, які існували приблизно в один час. Оскільки писемних джерел щодо того часу не знайдено, то й справжні імена народів, людей, назви поселень невідомі. Тому вчені умовно назвали цю археологічну культуру трипільською (за місцем першої знахідки), а мешканців знайдених поселень – трипільцями. Це була доба енеоліту – мідно-кам’яного віку.

Отже, ви, мабуть, помітили в тексті нове поняття «археологічна культура». Що воно означає? Так учені називають сукупність подібних (як за способом виготовлення, так і оздоблення) археологічних пам’яток, що належать до одного історичного часу і території. Кожна археологічна культура має подібні форми та оздоблення посуду, прикраси, орнаменти, якими оздоблювали різні речі, певну особливість спорудження жител, схожий обряд поховання та ін.

АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА – група подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

За сучасними даними, трипільська культура існувала в таких часових межах – близько 5400–2750 рр. до н. е. і розташовувалася між Карпатами та Дніпром. Пам’ятки трипільської культури знаходять на території сучасних Молдови, Румунії та України. Не одне покоління археологів доклало зусиль, аби збагатити історичну науку уявленнями про життя трипільців, їхні суспільні відносини, протоміста, побут, духовну культуру. Нині в Україні досліджено понад дві тисячі трипільських поселень, могильників і курганів.

Працюймо разом! Знайдіть на карті і назвіть основні райони розселення трипільців на території України. Біля яких річок вони мешкали? Які племена були їхніми сусідами?

Трипільський керамічний виріб. Припускають, що це може бути модель храму трипільської культури

Модель саней та фігурка бика. ІV тис. до н.е.

Біноклеподібний виріб. ІV тис. до н.е. Поселення Косенівка

2. Що відомо про господарство трипільців? Основними заняттями трипільців було землеробство та скотарство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох. Землю обробляли за допомогою дерев’яної мотики з кам’яним чи роговим наконечником. Для збору врожаю використовували кістяні або кам’яні серпи. На кам’яних зернотерках розтирали зерно на борошно. Трипільці також розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Займалися вони також полюванням та рибальством. Втім, як припускають учені, трипільці жили на одному місці 50–70 років, доки не виснажувалася земля. Після цього вони переходили на сусідню територію.

На сьогодні найвідомішими є витвори трипільських гончарів. Це різноманітний посуд: горщики, сковорідки, миски, вази, чаші, глиняні діжки для зерна. Обпалювали посуд у спеціальних печах, а потім прикрашали. Трипільці розмальовували свій посуд чорною, жовтою, червоною, іноді білою фарбами. Оздоблювали його спеціальними орнаментами, у які часом вплітали символічні зображення людей, тварин і птахів, дерева або колоска пшениці.

Сокира кістяна. ІV тис. до н.е. Поселення Жванець

Зернотертка, реконструкція серпа, глек. Трипільська культура. З експозиції музею трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Глек. ІV тис. до н.е. Поселення Косенівка

У кожному трипільському будинку стояв ткацький верстат, а часом і два. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Трипільські модниці свої вироби вони прикрашали особливим кольоровим орнаментом, а також носили намисто та прикраси.

Працюймо разом! На основі ілюстрацій зробіть висновки про спосіб життя трипільських жінок: зовнішність, одяг, вбрання, заняття тощо

Трипільські жінки (реконструкція З. Васіної)

Трипільські жінки (реконструкція З. Васіної)

Трипільські жінки (реконструкція З. Васіної)

Життя перших землеробів значною мірою залежало від природних умов. Щоб мати добрий урожай та приплід худоби, трипільці намагалися «задобрити» природу. З цією метою вони виконували певні ритуали та свята. Для їх проведення виготовляли особливо красивий посуд, зводили вівтарі, готували святкові страви. Під час свят трипільці виконували танці, пісні, розігрували своєрідні дійства. Учені припускають, що такі землеробські свята, як «свято приходу весни», «першої борозни», «останнього снопа» походять саме з часів трипільців.

3. Як виглядали поселення трипільців? Спочатку трипільці мешкали в невеликих поселеннях, що їх було розташовано переважно на невеликих пагорбах біля водоймищ. Поселення мали незвичне планування: оселі розташовувалися по колу або декількома концентричними колами. Можливо, так легше було захищатися від ворога. Згодом з’являються величезні поселення, які нагадують міста, – їх називають протомістами. У них мешкало до 10 тисяч населення. Так, у поселенні біля села Майданецьке археологи налічили 1575 жител, а біля села Талянки – 2700.

Трипільське поселення (реконструкція). За матеріалами археологічних розкопок (за Т. Пассек)

Трипільське поселення. (Сучасна художня реконструкція)

Залишки жител, а також їх глиняні моделі, які знаходять археологи, дають змогу відновити зовнішній вигляд трипільських будинків. Це зазвичай чотирикутні одно- чи двоповерхові будинки. Стіни будували з плетеного верболозу, який обмазували глиною. Дах був двосхилим, його покривали солом’яними або очеретяними снопами. Вікна були невеликі й круглі. У кожній хаті – піч, біля якої розміщували лавку-лежанку з випаленої глини. Були й дерев’яні меблі: стільці, столи, крісла зі спинками. Долівки в будинках були глиняними.

Двоповерхове трипільське житло (реконструкція) (за К. Черниш)

Трипільське житло з горищем (реконструкція) (за К. Черниш)

4. Чому зникли трипільці? Як свідчать археологічні дані, на межі ІІІ і ІІ тис. до н. е. трипільська культура зазнала раптового занепаду: поселення залишено чи спустошено, люди частково переселилися на інші території. Людність, що залишилася, займалась в основному скотарством. Їхні будинки невеликі, зазвичай у вигляді напівземлянок. Посуд, який знаходять археологи, простіший та гіршої якості. Отже, що трапилося з трипільцями? Чому занепала їхня культура?

Науковці дотепер не встановили причин занепаду трипільської культури. Найпоширенішою є версія, що трипільці своїм господарюванням виснажили ґрунти, внаслідок чого врожаї зменшились. Придатних земель для землеробства вже не було, а люди ще не навчилися використовувати перегній та попіл як добриво. До того ж клімат став холодніший, почастішали посухи. Припускають, що трипільці розчинилися серед інших народів і племен тогочасного світу.

Міні-проект «Пам’ятки трипільської культури в музеях України»

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Що означає поняття «археологічна культура»?

2. Хто і коли розпочав дослідження трипільської культури на території України?

РОЗУМІЮ

1. У чому особливості поселень та житла трипільців? Чим це було обумовлено?

2. Якими були основні заняття трипільців?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті межі поширення і протоміста трипільської культури.

2. Уявіть, що ви потрапили до великого поселення трипільців. Складіть розповідь про те, що там побачили.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Чому трипільську культуру вважають однією з найбільш розвинених землеробських культур того часу? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Висловіть припущення, у чому причини зникнення трипільців. Свою відповідь аргументуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. Які пам’ятки трипільської культури є у вашому регіоні? У яких музеях вони зберігаються?