Афоризми Конфуція у збірці «Лунь юй», записані його учнями

Чого собі не побажаєш, того не роби й іншим.

Хтось питав: «Чи правильно кажуть, що на зло треба відповідати добром?» Вчитель сказав: «А чим тоді платити за добро? На зло треба відповідати справедливо, а на добро — добром.»

Вчитися і, коли настане час, використати засвоєне у справі — хіба це не прекрасно! Розмовляти з другом, що приїхав здалеку — хіба це не радість! Не бути гідно оціненим і не ховати образи — хіба це не великодушно!

Люди у давнину не дуже любили багато говорити. Вони вважали ганьбою для себе не встигати за власними словами

Навіть у товаристві двох людей я неодмінно знайду чому від них навчитися. З їхніх достоїнств я буду брати приклад, а на їхніх недоліках буду вчитися.

Три види дружби приносять користь і три — шкоду. Коли дружиш з людиною або прямою, або чесною, або володіючою великою проникливістю — це приносить користь; коли дружиш з людиною або нещирою, або вивертко́ю, або жвавою на язик — це приносить шкоду.

Три шляхи ведуть до знань: шлях роздумів — найблагородніший, шлях наслідування — найлегший, шлях досвіду — найгіркіший.

Дуже важко шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо, коли її там немає

Не будь легкий на слова, не говори недозволеного. Немає слова без відповіді, немає добра без подяки. Коли зробив помилку, не бійся її виправити.

Молоді люди мусять удома виявляти повагу до батьків, а поза домом — пошану до старших, серйозно і чесно ставитися до справи, безмежно любити свій народ і товаришувати з добрими людьми. Якщо після цього в них ще будуть сили, нехай читають книжки .

Хай батько буде батьком, син — сином, цар — царем, чиновник — чиновником, хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця всі знатимуть свої місця, права й обов’язки, робитимуть те, що їм належить. Упорядковане таким чином суспільство повинно складатися з двох категорій: верхів і низів — тих, хто думає та управляє, і тих, хто трудиться і підкоряється