Як люди винайшли землеробство і скотарство? 

Як люди винайшли землеробство і скотарство? Єдиної відповіді у вчених на це запитання немає. Наведемо найпоширеніші серед науковців версії. 

З давніх часів люди збирали зерна їстівних рослин. Вони помітили, що зерна, які впали в пухку та родючу землю, навесні проростають. Восени з рослин, що виросли, можна зібрати ті самі зерна. Люди стали землю розпушувати мотикою – палицею із зігнутим кінцем, а потім засівали її. Спочатку за мотику слугував звичайний сучок з коротким відростком. Потім замість нього до рукоятки прикріплювали загострений камінь, роговий або кістяний наконечник. Для розпушування землі, крім мотики, землероби використовували палки-копалки із загостреним кінцем, лопати та інші знаряддя.

Восени посіви зрізали серпами. Серпи робили з рога чи кістки тварини, вставляючи в них гострі уламки каміння. Висушене зерно перемелювали в борошно, розтираючи його зернотерками. Так із збиральництва могло виникнути землеробство. 

Після полювання мисливці іноді приносили в поселення поранених та молодих тварин і поступово їх приручали. Деякі тварини були народжені в неволі. За тваринами стали доглядати. Якщо не було чого їсти, то їх забивали. Для держання потомства люди залишали найбільших та найсильніших тварин, а частину врожаю використовували для їх відгодівлі. З часом людина навчилася випасати таких тварин. Поступово окремі види були одомашнені[1]. 

Одомашнені (свійські) тварини були покірні людині і відрізнялися від своїх диких предків навіть зовнішнім виглядом. Так із мисливства виникло скотарство.

Що спонукало людей кам’яного віку перейти до осілого життя та почати займатись землеробством? Здавалося б, це очевидно: потрібно було більше продуктів харчування для зростаючої кількості людей. Проте, вчені стверджують, що  у них немає відповіді на це питання! 

В той час багато людей, які займались лише збиральництвом та полюванням мали достатні запаси їжі. Один вчений-археолог в наші дні провів експеримент. За допомогою крем’яного серпа він за два тижні зібрав стільки диких злаків, що їх вистачило б на рік для прогодування сім’ї з чотирьох осіб. Перші землероби працювали значно більше. До того ж,  вони отримували менш різноманітні продукти харчування, аніж люди, що займались збиральництвом та полюванням. 

А якщо врахувати постійну загрозу того, що у випадку неврожаю перші землероби ризикували залишитися голодними, то взагалі стає незрозумілим прагнення людей обробляти землю.

Це питання залишається відкритим до сьогодні. Спробуйте  запропонувати свою версію.

[1]Приручення й одомашнення тварин відбувалося в багатьох районах земної кулі в різні часи і за різних умов. Звісно, не всіх тварин можна приручити й одомашнити. Нині у природі значно більше диких тварин, аніж свійських. Відомо, що загалом на Землі близько 140 тис. видів тварин, з них одомашнено лише 47 видів.