§ 7. Значущі зміни в житті людей

Тривалий час первісні люди лише споживали природні багатства: полювали на диких звірів, збирали плоди диких рослин, їстівне коріння, гриби, личинок комах. Згодом вони почали рибалити. Тобто люди не змінювали навколишнє середовище, пристосовувалися до нього і споживали готові дари природи. Господарство, у якому люди беруть все необхідне для життя у природи в готовому вигляді – це господарство привласнення.

Із покоління в покоління люди жили, дотримуючись своїх традицій. Проте у природі 10 тисяч років тому відбулися величезні зміни, і люди, щоб вижити, повинні були пристосуватись до цих змін.

Пригадайте! Які зміни відбулись у природі 10 тисяч років тому. Як це вплинуло на заняття людей?

1. Як і де виникли землеробство та скотарство? Одними з найвизначніших подій в історії людства стали виникнення землеробства та скотарства. Завдяки цьому люди змінили довкілля і спосіб свого життя.

Обговоріть в класі! Висловіть власні припущення, як людина винайшла землеробство та скотарство.

На думку більшості вчених, землеробство виникло в різних місцях у різний час. Близько 10 тисяч років тому в районі так званого «Родючого півмісяця», який охоплює Єгипет і Передню Азію, люди почали вирощувати пшеницю, ячмінь, горох, сочевицю. Близько 7 тисяч років тому на території Північного Китаю сіяли просо, у Південно-Східній Азії та Південному Китаї – рис, сою. У Центральній Америці близько 5 тисяч років тому місцеве населення культивувало гарбузи, перець та авокадо, а в Південній Америці – кукурудзу^[1].

Люди знаходили родючі землі, розчищали їх від чагарників, вирубували ліси. Для посіву відбирали кращі зерна. Так поступово з’явились нові, культурні сорти рослин, які були більш врожайними та кращої якості, ніж їх дикорослі попередники.

[1] Майже всі культурні рослини, що їх нині використовує людство, було відібраноі з багатьох диких рослин первісними людьми. Спочатку вирощували ті рослини, які в дикому вигляді росли в місцях їх проживання. Згодом культурні рослини розповсюджувались по всій Землі.

Також люди помітили, що від тривалої засухи посіви швидко гинуть. Утім, надмірне розлиття річок так само могло знищити врожай. Тоді землероби навчилися затримувати річкову воду і спрямовувати її на поля. Для цього вони будували дамби та канали, по яких вода з річок та озер ішла на зрошення.

Близько 9 тисяч років тому в Передній Азії вперше було приручено (одомашнено) кіз та овець, згодом – свиней, ослів, верблюдів, корів, коней. Завдяки скотарству люди мали м’ясо, молоко, шкури, вовну.

Виникнення землеробства та скотарства мало величезне значення в житті людей. Змінились взаємовідносини людини і природи. Раніше люди споживали дари природи в готовому вигляді. Відтепер вони почали створювати їх самі: вирощували рослини та розводили худобу. Господарство, за якого необхідні для життя засоби людина виробляє самостійно, називається господарством відтворення. Це не лише зумовило значні зміни у повсякденному житті людей, а й вплинуло на організацію самого людського суспільства. Оскільки це відбулося в неоліті, вчені назвали таку зміну видів діяльності людини неолітичною революцією (слово «революція» означає «докорінна зміна»).

Отже, до відтворювальних форм господарювання належать землеробство, тваринництво, ремесла. Люди почали самі створювати необхідні для життя засоби. Вони не лише пристосовувалися до природних умов, а й стали змінювати їх відповідно до своїх потреб: будували дамби та канали, осушували болота, розчищали від чагарників, тож земля набула нової якості – вона стала результатом людської праці. Полювання, збиральництво та рибальство вже не відігравали основну роль у господарському житті людей. Утім, перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворювальних відбувся не усіх регіонах земної кулі одночасно, а лише там, де були сприятливі для цього умови.

Тип господарства, за якого необхідні для життя засоби людина

виробляла самостійно, називається відтворювальним.

Для допитливих! Ознайомитеся з додатковим матеріалом: «Що спонукало людей кам'яного віку перейти до осілого життя та почати займатись землеробством?» https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R1/7-1

2. Як виникли ремесла?

Поміркуйте! Як змінило життя людей виникнення ремесел?

Землероби будували свої поселення й обробляли поблизу свої поля. Людина починає жити постійно на одному місці, тобто вести осіле життя. Це посприяло розвитку ремесел – виготовленню різноманітних виробів.

У цей час люди навчилися полірувати, пиляти, свердлити камінь. Удосконалилася також обробка кісток та рогу. Все це дало можливість удосконалити знаряддя: сокири, тесла, долота, серпи, зернотерки, ступки, товкачі, кам’яні та кістяні мотики.

Із волокон льону, конопель та вовни овець люди навчилися прясти нитки, з ниток виготовляти тканину, а з неї шити одяг. Такий одяг був і легшим, і охайнішим, аніж шкіряний. Для виготовлення тканини використовували примітивні ткацькі верстати.

Люди також помітили, що вогка глина на вогні стає твердою, після чого не розмокає у воді. Тоді вони почали ліпити посудини з вогкої глини й обпалювати в печах. Печі робили з каміння та глини, що добре зберігали тепло. Віднині молоко, воду, зерно люди зберігали в глиняних посудинах. З глини зводили оселі, виготовляли прикраси, статуетки тощо.

Працюймо в парі! Про які зміни у вміннях і навичках людей свідчать винайдення глиняного посуду (кераміки) та ткацтва?

Наприкінці ІІ – на початку І тис. до н. е. розпочався залізний вік ‑ ремісники навчилися добувати з руди залізо, яке міцніше і дешевше за інші метали. Відкриття заліза має величезне значення для розвитку людства. За допомогою залізних знарядь праці можна було рубати ліс, орати тверду землю степів, копати в кам’янистому ґрунті канали для зрошення полів і колодязі. Тоді й хліборобство стало процвітати не лише в долинах річок з м’яким родючим ґрунтом, а й у країнах із суворішими умовами для життя людей, зокрема у степах і передгір’ях Передньої Азії. Там стали виникати нові держави. У І тис. до н. е. залізною зброєю оснащуються великі армії.

Обговоріть у класі! Опишіть, як виробляли бронзове литво. Яких нових знань і вмінь потребував цей процес від людей? Чи міг це робити кожен землероб чи скотар? Чому?

Сусідська (територіальна) община – територіальна спільність людей, члени якої не були родичами, але разом володіли землею, розподіляючи її між окремими сім’ями, сумісно користувалися пасовищами, лісами та іншими багатствами, спільно виконували найважливіші справи.

4. Як виникали найдавніші міста?

Працюємо в парі! На основі тексту й ілюстрацій опишіть одне з найдавніших поселень Чатал-Хююк. У чому його особливість?

У місцях, де землероби обмінювали продукти харчування на вироби ремісників, виникали великі поселення. У деяких з них проживало декілька тисяч чоловік. Зазвичай у поселенні мешкали члени однієї общини. Часто там виникали ремісничі майстерні. Будинки стали споруджували з глиняних цеглин. Для захисту від ворогів навколо поселень будували з каменю чи глини високі мури. За стінами поселення були поля та пасовища.

Одне з найдавніших таких поселень – Чатал-Хююк (або Чатал-Гуюк); нині це територія сучасної Туреччини. Деякі вчені вважають його одним із найдавніших міст. Засноване воно близько 9 тисяч років тому, будинки були з глини і стояли тісно. Увійти в житло можна було лише крізь дах. Усередині були лежаки й лавки, також зроблені з глини. Знайдено також глиняні статуетки людей та тварин. Стіни святилищ прикрашено рельєфами й розписами. Мешканці поселення займались також землеробством і тваринництвом.

Але не всі племена перейшли до осілого способу життя. Значна частина людей так само займалася збиральництвом та полюванням. У деяких племен основним заняттям стало скотарство, тому вони постійно пересувалися в пошуках нових пасовищ, тобто вели кочовий спосіб життя.

5. Як і чому виникла нерівність між людьми? Розвиток землеробства, скотарства, ремесел та зростання чисельності населення вплинули і на взаємовідносини між общинами й племенами. Часто виникали суперечки і війни за родючіші землі та пасовища, за худобу й продукти харчування, за ремісничі вироби й дорогоцінні метали. Війни стали постійними, кровопролитними. Їх вели заради пограбування сусідів, з метою легкої та швидкої наживи. Для того, щоб успішно оборонятись чи нападати, деякі племена об’єднувались у союзи на чолі з вождем. Під час успішних воєн вождям племінних союзів і племен – старійшинам – діставалась краща частина захопленої здобичі, вони також збирали данину з підкорених племен.

Віднині не всі люди були рівні між собою. Вожді та старійшини стають багатими. У них були найкращі землі, найбільше худоби. Поступово вони перестають працювати разом з іншими общинниками, а лише керують справами общини та племені. Їх називають знаттю. Із часом вожді та старійшини передаватимуть у спадщину не лише свої багатства, а й владу та знатність. Усе рідше вожді радяться зі своїм народом, управління стає одноосібним. Вожді перетворюються в правителів, а племена та союзи племен – у державу.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: Що означають поняття «сусідська (територіальна) община», «ремесло»?

РОЗУМІЮ

1. Якими є ознаки відтворювального господарства? Наведіть приклади.

2. Від яких давніх занять виникли землеробство та скотарство? Яке це мало значення в житті людей?

3. Хто такі ремісники? Що ви знаєте про найважливіші ремесла первісних людей? 4. Як і чому виникла нерівність між людьми? Чим різнилося становище знатних людей і простих общинників?

ВМІЮ

1. Чому розпалися родові общини? Порівняйте родову общину із сусідською. Які зміни сталися в житті людей, а що залишилось як раніше?

2. Уявіть, що ви потрапили до поселення перших землеробів та скотарів. Складіть розповідь про те, що там побачили.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Висловіть судження про значення виникнення землеробства, скотарства та ремесла в історії людства. Зробіть припущення, як розвивалася б історія людства, якби цього не відбулося.

3. Як Ви вважаєте, чому одні племена переходили до осілого способу життя, а інші віддали перевагу кочовому? Свою відповідь аргументуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: Поясніть, у чому полягає сутність «неолітичної революції». Як вона вплинула на подальше життя людей? Назвіть винаходи того часу, якими людство користується й нині.