§ 4. Життя та заняття первісних людей

1. Коли і як з’явилася людина сучасного типу?

Поміркуйте! На основі тексту та ілюстрацій визначте, чим зовнішній вигляд кроманьйонців відрізнявся від інших людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців)

Сучасна людина – вчені називають її «людина розумна» (по-латині «homo sapiens») – з’явилась у Африці близько 200 тисяч років тому. Хто був її безпосереднім предком, ще остаточно не встановлено – це одна з загадок історії. Згодом сучасна людина розселилась по інших континентах, окрім Антарктиди. У Європі сучасна людина з’явилась близько 40–35 тисяч років тому. Вчені назвали її кроманьйонець, оскільки вперше на сліди цієї людини натрапили в печері Кро-Маньйон (Франція).

На відміну від людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців), кроманьйонці мали тендітнішу будову тіла: пряму фігуру, високий округлий лоб, тонкий ніс, трохи загострене підборіддя. Пальці на руках стали гнучкішими, що дало змогу робити дуже точні рухи та різноманітну роботу. «Людина розумна» вже володіла мовою, висловлювала свої думки.

Працюємо в парі! Про які види діяльності кроманьйонця можна довідатися з малюнка? Чим його зовнішність відрізняється від неандертальця?

2. Якими були заняття перших людей?

Обговоріть у класі. Поміркуйте, чому саме камінь став основним матеріалом для виготовлення знарядь праці первісними людьми. На основі тексту та ілюстрації висловіть судження, як знаряддя праці з каменю змінили життя людини.

Знаряддя праці кроманьйонці виготовляли в основному з каменю – це був кам’яний вік в історії людства. Вони були значно різноманітніші та досконаліші, ніж у неандертальців і пітекантропів. У кроманьйонців були знаряддя спеціального призначення: різці для роботи з кісткою, скребачки для обробки шкіри, сокири, ножі, пилки, наконечники тощо. Крім кам’яних, кроманьйонці виготовляли також знаряддя і прикраси з кістки та рогу – кістяні голки з вушками, гачки для ловлі риби, браслети, намиста тощо. Під час полювання використовували списометалки, аби вразити здобич з чималої відстані. За допомогою гарпуна ловили рибу. Використовували також пастки для птахів, вовків, лисиць та інших тварин.

Кроманьйонці були вправними мисливцями на великого звіра: печерного ведмедя, шерстистого носорога, мамонта. Вдале полювання на мамонтів забезпечувало людину не лише м’ясом. З його бивнів та кісток споруджували житло, виготовляли знаряддя праці, зброю, прикраси. Жир використовували для обігрівання й освітлення житла. Зі шкур мамонта та інших тварин виготовляли одяг. Кроманьйонці носили штани, куртки з каптурами, взуття, рукавиці.

Крім полювання та рибальства, первісні люди займалися й збиральництвом – використовували для їжі плоди різноманітних рослин, їстівне коріння, гриби тощо.

У первісні часи люди тривалий час споживали природні багатства, тобто займалися збиральництвом, полюванням та рибальством. Такий тип господарства, коли люди брали все необхідне для життя в природному середовищі, називається привласнювальним.

3. Чому первісні люди жили родовими общинами?

На основі тексту визначте основні ознаки родової общини. Якими були правила, що регулювали життя общини? Поміркуйте, якою була б доля людини, яку вигнали за провину з роду.

Первісна людина не могла існувати окремо. Загінне полювання, будівництво великих жител вимагали зусиль великої групи людей. Спільні праця і житло, розвиток мови згуртовували людей. Первісні люди жили постійними колективами, до якого входили родичі. Такий колектив називають родом або родовою общиною (громадою).

Родова община (або рід) – це група родичів, які вважали себе нащадками спільного предка, вели спільне господарство і жили разом

У кожній родовій общині налічувалось по декілька десятків осіб. Жили вони в одному поселенні, яке складалось з кількох великих жител, рідше – в печерах. Кожна родова община мала власну територію. Життя в общинні потребувало дотримання певних правил співжиття всіма її членами.

Члени родової общини спільно працювали, спільно полювали на звіра. Родичі мали свої звичаї і збирались усі разом на загальні свята. Все майно в общині – житла, запаси їжі, шкури тварин – належало всім її членам одночасно, тобто було спільним. Окремим людям належали лише виготовлені ними гарпуни, списи, кам’яні знаряддя. Проте, за звичаєм, і ці предмети за потреби міг узяти кожен родич і турбувався про них, як про власні.

Члени родової общини були рівними між собою та мали рівні права. На чолі роду стояли найдосвідченіші та шановані особи – старійшини. Їх обирали на загальних зборах усіх дорослих членів роду: чоловіків і жінок з рівним правом голосу.

Археологи знаходять багато вирізаних із кістки фігурок жінок. Тобто жінка-мати користувалася великою пошаною і вважалась Праматір’ю, навколо якої гуртувалися діти. Жінка була основою роду і берегинею спільного житла. На неї покладалося все, що було пов’язане з осілим життям: догляд за житлом, вогнищем, дітьми, приготування їжі, виготовлення одягу тощо

4. Що таке «плем’я»?

Поміркуйте! Чому родові общини об’єднувалися в племена?

Декілька родових общин, які жили в одній місцевості, становили плем’я. Кожне плем’я мало свою територію, побутові особливості, спільні звичаї, спілкувалось однією мовою. Справами племені керувала рада племені (рада старійшин), на яку збиралися старійшини усіх родів. Усі рішення на раді приймалися на основі одностайності: розподілялись між родовими общинами місця для полювання, розглядалися суперечки між родичами, питання взаємовідносин з іншими племенами тощо. Старійшини засідали в присутності членів племені, які мали право брати участь в обговоренні. Для вирішення особливо важливих питань на збори скликали народні збори – збори всіх чоловіків‑воїнів племені.

Рада старійшин – збори старійшин всіх родів племені.

Народні збори – збори усіх дорослих членів чоловіків (воїнів) племені. На них вирішувалися такі важливі питання життя племені як початок війни або укладення миру, вибору військового вождя та старійшин тощо

Під час міжплемінних конфліктів воїнів очолював військовий вождь. Його обирали з поміж авторитетних членів племені. Зазвичай це була людина наділена великою фізичною силою, хоробрістю, спритністю, умінням згуртовувати людей та керувати ними під час бою.

Плем’я – об’єднання родових общин (громад), які жили в одній місцевості, спілкувалися однією мовою і мали спільні звичаї та вірування.

Військовий вождь – ватажок племені, який керував військом під час конфліктів.

5. Якими були заняття людей в добу мезоліту?

Обговоріть у класі! Як зміни у природі вплинули на життя первісних людей? Які винаходи було зроблено в добу мезоліту?

Близько 10 тисяч років тому закінчився льодовиковий період. На нашій планеті стало значно тепліше, льодовик почав танути та відступати на північ. Звільнені від льодовика простори поступово вкрилися лісами, утворились численні озера, річки, болота. В озерах та річках розвелося багато риби.

Змінився і тваринний світ. Через потепління вимерли великі тварини: мамонти, печерні ведмеді, шаблезубі тигри, шерстисті носороги. Північні олені пішли слідом за льодовиком на північ. Натомість у лісах оселилися лосі, благородні олені, дикі кабани, лисиці тощо. Ці тварини, на відміну від мамонтів чи північних оленів, не збирались у великі стада чи зграї, були дрібніші та прудконогі. Тож мисливцям доводилось тривалий час вистежувати свою здобич. Настала доба лісових мисливців.

Археологи називають цей період мезолітом (середньокам’яним віком) і датують проміжком від 10 тисяч років тому до 7 тисяч років тому. У той час мисливці винайшли бумеранг, лук і стріли. Це давало змогу мисливцям прицільно влучити у тварину здалеку. Узимку мисливці використовували лижі. Саме тоді було приручено собаку – незамінного помічника під час полювання та охорони поселень.

Проте м’яса впольованої здобичі не вистачало, та й полювання на одному місці призводило до зменшення здобичі. У пошуках їжі общини і племена змушені були часто переходити на нові землі. Тому в цей період живуть люди не у великих житлах, як раніше, а в легких наметах. У той час вони починають будувати човни і плоти, аби плавати по річках та озерах. Під час рибальства почали використовувати гачки та сітку із поплавками. Іноді люди виходили і в море, саме в ті далекі часи заселяються численні острови.

Порядок (спосіб) життя, за яким люди об’єднувалися в родову общину та плем’я, вчені називають первісністю. А тих, хто жив у період первісності, – первісними людьми.

Для допитливих! Здійсніть віртуальну екскурсію Національним музеєм історії України використавши наведене нижче покликання. Відвідайте зал № 1. Які експонати ви побачили? Про що вони свідчать? Опишіть свої враження? Що нового ви дізналися?

http://virtual.nmiu.org/