39. Елліністичні держави та їх культура (практичне заняття)

1. У чому суть еллінізму?

Поміркуйте! Які особливості має доба еллінізму?

Після Александра Македонського грецький світ змінився. Його кордони розширилися, оскільки багато греків переселилися на Схід у міста, які були засновані Александром та його наступниками. Між іншим, через 100 років після походу Александра в Малій Азії, Сирії, Єгипті проживало більше греків, ніж у Європі. У країнах Стародавнього Сходу поширилася грецька культура. Грецька мова стала мовою міжнародного спілкування для багатьох народів, які населяли держави, що утворилися після розпаду імперії Александра. Правителі нових держав запрошували до себе відомих грецьких учених, письменників, поетів.

Нові міста забудовувалися розкішними палацами, громадськими будівлями, торговими рядами, портиками для прогулянок, парками тощо. З’являються нові типи громадських споруд – бібліотека, мусейон (храм муз, науки та мистецтва) – які стали науковими центрами. У містах зводили розкішно оздоблені храми, будували театри, гімнасії та стадіони на зразок грецьких. Особлива увага приділялася чистоті вулиць і площ, підтримці благоустрою.

Поширення давньогрецької культури в Єгипті, Сирії, Палестині, Малій Азії називають еллінізацією. Період в історії Греції та країн Східного Середземномор’я, від походів Александра до середини І ст. до н. е., одержав назву доби еллінізму. У цей період відбувається взаємозбагачення двох культур: давньогрецької та давньосхідної. Територіально еллінізм охоплював власне Грецію, Причорномор’я, Єгипет, Передню і Середню Азію (без Індії і Китаю).

Головні центри елліністичної культури – Александрія (Єгипет), Антіохія (Сирія), Пергам (Мала Азія), а також деякі інші міста.

2. Який вигляд мала Александрія Єгипетська? Александрія була побудована за єдиним планом. Прямі та широкі вулиці ділили місто на рівні квартали. Будинки з білого мармуру прикрашали колони, скульптурні барельєфи. Найбільші вулиці обсаджували деревами, які давали прохолоду в спеку.

Александрія була великим портовим містом. Населення Александрії сягало півмільйона жителів. Тут жили греки, єгиптяни, македоняни і євреї. Сюди приїжджали купці з багатьох країн.

Шлях кораблям в Александрійську гавань вказував величезний маяк, який вважався одним із семи чудес світу. Він стояв на маленькому острові Фарос, що сполучався з містом штучним перешийком (дамбою). Маяк був збудований у вигляді башти в три яруси і досягав 110 м висоти. Вісім гранітних колон підтримували купол, увінчаний статуєю морського бога Посейдона. Під куполом горіло багаття. Металеві дзеркала відбивали світло від багаття на відстань до 50 км.

Гавані були відгороджені, і перш ніж потрапити в місто, потрібно було в портових митницях сплатити податки за привезені товари. Тут у приїжджих відбирали всі книжки, а для власника виготовляли їхні копії. Оригінали відправляли в бібліотеку, яка містилася в Мусейоні.

Мусейон – це храм муз, науки та мистецтва. Він був центром тодішньої науки, у якому збирались учені та поети з різних кінців грецького світу. У ньому були зали для праці, лабораторії, обсерваторія для спостереження за небесними світилами, їдальня та помешкання для вчених, які жили там за рахунок держави.

У Мусейоні у величезній бібліотеці зберігалося близько 700 тисяч книжок. Стародавня книга не була схожа на сучасну. Її писали на листках папірусу. Коли аркуш закінчувався, до нього приклеювали наступний. Були книжки завдовжки в 100 м і більше. Кінець такої книги прикріплювали до стержня (кістка, палиця з дерева чи металу) і згортали в сувій. Потім перев’язували шнурком і, якщо вона була цінною, укладали в трубку-футляр з дерева. Тисячі вчених працювали в цій бібліотеці. Тут були рукописи з багатьох країн світу, з найрізноманітніших галузей науки та літератури – історичні, медичні, математичні, філософські праці. У парку при Мусейоні розташовувалися зоопарк і ботанічний сад.

3. Чим уславився Пергам? Після Александрії одним з найкрасивіших елліністичних міст був Пергам. Він був побудований терасами, які піднімалися до вершини пагорба, де був розташований акрополь. Місто мало охайний вигляд, оскільки держава дбала про чистоту та наглядала за правильною побудовою будинків. У Пергамі, як і в інших елліністичних містах, були водопровід та каналізація. На терасах розташовувалися гімнасій, святилища і храми. На акрополі – палацові будівлі, храми і бібліотеки.

Пергамська бібліотека мала 200 тисяч рукописів. Жителі Александрії та Пергама змагалися між собою в збиранні книжок. Правителі Єгипту навіть заборонили вивозити з країни папірус. Проте пергамські правителі знайшли вихід. У Пергамі булоо винайдено новий вид матеріалу для письма – пергамент. Його виготовляли з добре вичиненої шкури молодої худоби. Пергамент був значно дорожчим, аніж папірус, проте більш довговічним.

4. У чому своєрідність мистецтва доби еллінізму? У добу еллінізму грецькі архітектори, скульптори, художники створили видатні твори мистецтва. Проте характер грецького мистецтва змінився. Храми, палаци, скульптури відзначалися грандіозністю та помпезністю. В архітектурі широко використовували коринфські колони, будівлі прикрашали мозаїкою, фресками.

Видатні грецькі скульптори, які жили на острові Родос, що біля берегів Малої Азії, створили знамениту скульптуру Лаокоона. За переказами, Лаокоон радив троянцям не вводити в місто дерев’яного коня, який греки залишили з волі богів. Як кару за непослух, розгнівані боги наслали двох зміїв, які умертвили Лаокоона і його двох синів. Одним з кращих творів елліністичних майстрів є знаменита статуя богині перемоги Ніки, яку встановили на острові Самофракія. На жаль, статуя дійшла до наших днів дуже пошкодженою – без голови і без рук.

Для допитливих! Які досягнення в науці пов’язані з ІІІ–ІІ ст. до н. е.?

ОЦІНІТЬ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ ПІСЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Обговоріть у загальному колі. Що було найважливішим для вас на цьому уроці? Що нового ви дізналися? Що виявилося найцікавішим?