§33. Могутність та занепад Афін

§33. Могутність та занепад Афін

Пригадайте! Якими були результати реформ Солона та Клісфена? Кому належала влада в Афінах і як вона була організована?

1. Як відбувалося утвердження демократичного устрою в Афінах?

Поміркуйте! Чому народні збори 15 років поспіль обирали Перикла першим стратегом і доручали керівництво найважливішими державними справами?

Перемога над персами допомогла грекам усвідомити цінність свободи та демократичного устрою. Наймогутнішим грецьким полісом стають Афіни. В історичній науці період 479–431 рр. до н. е. називають «золотою добою» Афінської держави.

Утім, після греко-перських війн боротьба між аристократами та демосом не припинялася. Головною опорою аристократів залишався ареопаг. У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг ряду прав, зокрема затверджувати закони та заслуховувати звіти посадових осіб. Відтепер найважливіші для держави рішення схвалювалися на народних зборах та Раді п’ятисот.

У 444 р. до н. е. першим стратегом було обрано Перикла. Він належав до знатного і багатого афінського роду, був талановитою та освіченою людиною. Говорили, що Перикл знав лише одну дорогу – ту, що вела на агору і до будинку, де засідала Рада п’ятисот. Він був блискучим оратором. Його промови в народних зборах порівнювали з громом і блискавкою, які метав Зевс. За це він отримав прізвисько «Олімпієць».

Для допитливих! Давньогрецький письменник, історик і філософ Плутарх про Перикла

Перикл (мармуровий бюст)

Аспасія (мармуровий бюст)

Аспасія, одна з найвидатніших жінок Стародавньої Греції . Родом з Мілету, переїхала до Афін разом з батьком. У 445 р до н. е. стала дружиною Перикла. Але оскільки Аспасія була іноземкою, цей шлюб не міг вважатися законним. Завдяки розумові, освіченості й красі Аспасія користувалася надзвичайною популярністю. Її дім став своєрідним центром культурного життя Афін: там збиралися художники, поети, філософи.

Перикл користувався великою довірою народу: 15 років поспіль народні збори обирали його першим стратегом і доручали керівництво найважливішими державними справами. Він сприяв розвитку культури, мистецтва і науки Афінського полісу. За час його правління (444–429 рр. до н. е.) в Афінах було споруджено багато грандіозних за розмірами та виняткових за красою споруд, був відбудований порт Пірей.

2. Як було організовано управління Афінською державою?

Практична робота. Порівняйте суспільний устрій в Афінах та Спарті. Що спільного, а що – відмінного? Який суспільний устрій вам подобається і чому?

Найпомітнішим кроком Перикла було введення оплати для громадян за несення державної служби (до цього вони свої обов’язки виконували безоплатно). Це давало можливість незаможним громадянам Афін спокійно займатися державними справами, а не пошуками заробітку. Була також установлена плата за службу в армії та флоті.

Верховним органом управління в Афінах були народні збори. Вони скликалися 3–4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, які мали 20 років. На зборах афінський демос схвалював закони, обирав посадових осіб і заслуховував звіти про їхню роботу, приймав рішення про виділення коштів на потреби війська та флоту, будівництво нових споруд, обговорював питання війни та миру та інші поточні питання. Рішення на народних зборах ухвалювали більшістю голосів.

Ера Перикла (Худ. Філіп фон Фольц)

Роботі народних зборів допомагала Рада п’ятисот, яка щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30-річного віку. Рада відала всіма поточними справами в проміжках між народними зборами, а саме: збір податків, виділення коштів на державні потреби, відносини з іншими державами, підготовка проектів законів та нагляд за виконанням вже схвалених рішень народних зборів.

Велике значення в житті Афінської держави відігравав суд присяжних. Суддів обирали за жеребом із бажаючих громадян. Члени суду не знали заздалегідь, яку справу будуть розглядати. Все вирішувало жеребкування вранці. Це давало змогу запобігти підкупу суддів.

Виконавча влада належала різним колегіям, найважливішою з яких була колегія десяти стратегів. Стратегів обирали щороку на народних зборах, зазвичай із представників знатних та багатих людей. Під час війни вони командували армією та флотом, а в мирний час слідкували за станом військ і будівництвом укріплень, розпоряджалися коштами, що їх виділяли на військові потреби.

3. Якими були права та обов’язки громадян Афінського полісу?

Працюємо разом! На основі тексту та присяги афінянина визначте основні права та обов’язки афінського громадянина.

Афінський поліс являв собою громадянську общину, усі члени якого (громадяни) мали рівні права та обов’язки. Основними правами афінського громадянина були право на землю, на участь в державному управлінні, на свободу слова (громадянин міг вільно критикувати посадових осіб, вносити власні пропозиції щодо суспільного життя). Обов’язками громадян були підтримка та захист свого полісу, дотримання його законів та традицій, активна участь у суспільному житті. Водночас громадянська община через закони та органи влади захищала інтереси та права своїх громадян, їх життя, майно і свободу.

Утім, не можна ідеалізувати устрій Афінського полісу. Жінки, метеки, вільновідпущеники[1] і раби не мали громадянських прав і не брали участі в управлінні державою. Крім того, з різних причин далеко не всі громадяни ходили на народні збори, оскільки кворум для прийняття рішень складав 6 тисяч чоловік (із 30 тисяч всіх громадян полісу).

За підрахунками вчених, повними правами та привілеями громадянства користувалися лише 20 % усього населення держави. Отже, афінська демократія була обмеженою. Лише дорослі афіняни чоловічої статі користувалися громадянськими правами, а заодно і благами демократичного устрою.

[1] Вільновідпущеники – відпущені на волю раби.

Афінський Акрополь (реконструкція Лео фон Кленце)

4. Яким було становище негромадянського населення в Афінах?

Працюємо в парі! Прочитавши текст, визначте, яким було становище негромадянського населення в Афінах. Порівняйте становище ілотів у Спарті та рабів у Афінах. Що спільного? Що відмінного?

Значну частину населення афінського полісу складали вихідці з інших общин, які проживали в Афінах – метеки. Хоча вони були особисто вільними, проте не мали громадянських прав, зокрема, не могли брати участь у народних зборах, займати державні посади. Їм заборонялося володіти землею на території Аттики та мати власні будинки. Навіть проживання в Афінах упродовж декількох поколінь не були підставою для отримання громадянства.

Утім, відсутність громадянських прав не звільняло метеків від обов’язків перед полісом – вони служили в армії, сплачували податки, ухиляння від яких загрожувало продажем у рабство. Шлюби між метеками і громадянами Афінського полісу були під забороною. Подібне становище було і у відпущених на волю рабів. Утім, метеки та вільновідпущеники, на відміну від рабів, були вільними особами.

Раби були власністю свого господаря. Їх можна було купити чи продати. Рабів продавали на невільницьких ринках, найбільші з яких були на острові Делос та у Фессалії. Ціни на рабів були невисокими, що давало змогу навіть людям середнього достатку купувати їх. Заможні громадяни мали зазвичай 5–10 рабів. Деякі багаті греки утримували до 50 рабів. За підрахунками вчених, в Афінах раби становили близько третини всього населення.

Срібна монета Афінської держави (тетрадрахма) із зображенням богині Афіни та її сови

Багато рабів працювало в сільському господарстві, ремісничих майстернях, на будівництві, в рудниках. Дуже часто рабів використовували в домашньому господарстві, де вони були кухарями, няньками, годувальницями, управляючими, педагогами. Були також раби, які належали державі. Вони були поліцейськими, охоронцями, писарями, секретарями. Такі раби отримували поденну оплату, жили зі своєю сім’єю і користувалися деякою свободою.

Раби мали можливість отримати свободу за сумлінну службу чи добрий учинок, або ж могли зібрати необхідні кошти і викупитися на волю.

Становище рабів у Афінах було кращим, аніж в інших грецьких полісах. Афінянин не мав права убити свого раба. Більш того, у випадку жорстокого поводження господаря раб міг просити суд продати його іншому господареві.

До лічби років. 1. Скільки років минуло від реформ Солона до початку правління Перикла? У якому столітті правив Перикл? У першій чи другій половинні століття?

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ. 1. Назвіть органи влади в Афінській державі часів Перикла.

2. Вкажіть хронологічні межі «золотої доби» Афінської держави.

РОЗУМІЮ

1. Якими були права та обов’язки громадян Афінського полісу?

2. Яким було становище негромадянського населення в Афінах?

ВМІЮ

1. Охарактеризуйте Перикла як особистість та історичного діяча.

2. Порівняйте державний устрій в Афінах та Стародавньому Єгипті.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

Які достоїнства та недоліки, на вашу думку, притаманні афінській демократії? Пригадайте, кого вважали в Афінах повноправним громадянином?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. Прочитайте присягу громадянина Афін. Висловіть власне ставлення до неї. Які з положень цієї присяги є актуальними і в наш час?

Присяга громадянина Афін