§ 6. Основні стоянки і пам’ятки первісної доби на території України (практичне заняття)

§ 6. Основні стоянки і пам’ятки первісної доби на території України

(практичне заняття)

1. Стоянки первісної доби на території України

Первісні люди та їхні ймовірні предки вели досить рухливий спосіб життя. Вони змушені були мандрувати в пошуках їжі й тому на одному місці перебували недовго. Селилися переважно біля водойм. Це пов’язано з тим, що сюди приходили тварини, на яких вони полювали. Місця, де зупинялися первісні люди, вчені називають стоянками. Під час розкопок на стоянках знаходять археологічні пам’ятки – залишки жител, поховання людей, знаряддя праці та інші давні вироби, малюнки й написи на скелях і окремих каміннях тощо. Ці археологічні пам’ятки відіграють найважливішу роль у вивченні історії первісного суспільства. Дослідження кожної із стоянок допомагає вченим відтворити життя людей у певному місці в той чи інший період часу. Численні археологічні матеріали свідчать, що наша земля – одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку з усіх країн Європи.

Стоянкою в археології називають тимчасове поселення людей кам’яного віку.

Працюємо в парі! Знайдіть на карті в підручнику по 5 стоянок доби палеоліту, мезоліту та неоліту на території України. Використовуючи географічні орієнтири, позначені на карті, опишіть їх місцезнаходження. Позначте обрані стоянки на контурній карті.

2 Які археологічні пам’ятки було знайдено на Мізинській стоянці?

Працюймо разом! Як природні умови вплинули на тип житла та заняття мешканців стоянки? Які цінні знахідки виявили археологи на Мізинській стоянці? Про що вони свідчать?

Одним із найдавніших поселень кроманьйонців у Європі є Мізинська стоянка на Чернігівщині (на думку науковців, існувала 15–16 тисяч років тому). Це була доба максимального похолоданням в усій Європі. Щоб захистися від холоду, первісні люди споруджували спеціальні житла. Зокрема, на Мізинській стоянці археологи відкопали рештки п’яти круглих жител з кісток мамонта, ями-сховища, залишки вогнищ, різноманітні знаряддя праці – крем’яні різці та скребки, ножі, вістря, проколки, різноманітні вироби з кістки та рогу тощо. Як свідчать знайдені кістки тварин, мешканці стоянки полювали на мамонтів, північних оленів, носорогів, диких коней, вівцебиків, зубрів, ведмедів та ін.

Утім, найбільшу цінність для археологів становить тогочасний унікальний набір прикрас і витворів мистецтва з кістки та бивня мамонта: намистини-підвіски, браслети, прикрашені орнаментом, численні стилізовані фігурки жінок (так звані пташки), прикрашені геометричним гравіюванням. А в одному з жител археологи виявили п’ять великих кісток мамонта (лопатки, щелепи, кістки кінцівок), розмальованих червоною вохрою. Деякі дослідники вважають їх давніми ударними музичними інструментами, які застосовувалися під час свят та обрядів. Розгляньте їх зображення. Чи згодні ви з твердженнями вчених?

Мізинська стоянка (малюнок Івана Їжакевича)

Орнаментовані кістки мамонта з поселення Мізин. Припускають, що це давні ударні музичні інструменти

Макет-реконструкція житла з Мізину

Браслет з орнаментом поселення Мізин

3. Що відомо про спосіб життя мешканців Кирилівської стоянки?

Опишіть за картиною І. Їжакевича спосіб життя в родовій общині первісних мисливців; зазначте, чим займалися чоловіки, жінки, діти. Розпочніть так: «Після вдалого полювання весь рід зібрався разом. Всі, навіть діти, долучилися до роботи. Всі мали свої обов’язки…». Але зробити це необхідно декількома способами: від імені 1) дитини; 2) дорослого члену роду.

Кирилівська стоянка (реконструкція І. Їжакевича)

Для довідки! Кирилівську стоянку відкрив археолог Вікентій Хвойка в 1893 році у межах м. Київ по вулиці Кирилівській. Звідси і пов’язана її назва. На місці стоянки було знайдено велику кількість кісток мамонта й волохатого носорога, зуби печерного ведмедя та лева. Серед знарядь праці здебільшого скребачки та різноманітні різці. Житла споруджували із жердин та вкривали шкірами, а ззовні їх укріплювали черепами та бивнями мамонтів.

4. Якими були заняття мешканців стоянки Ігрень-8?

Працюймо разом! До якого періоду належить стоянка, згадана в опису – палеоліт чи мезоліт? Як природні умови вплинули на тип житла та заняття мешканців стоянки? Які особливості мали знаряддя цього періоду?

Близько 10 тисяч років тому в результаті потепління на Землі на території України остаточно зникли льодовики і поступово встановились сучасні природні умови. Невеликі рухливі общини мисливців, рибалок і збирачів улаштовували на берегах річок сезонні стоянки. Відомою стоянкою однієї з таких общин є Ігрень-8 (нині це в межах м. Дніпро). На її території археологи виявили рештки 10 круглих напівземлянок діаметром 6–10 м. Заглиблені в землю, вони краще зберігали тепло взимку. У такому житлі могло зимувати кілька сімей. За знайденими на стоянці кістками вчені дізналися, що її мешканці полювали на турів, оленів, кабанів, диких коней, водоплавних птахів, ловили рибу.

Розгляньте рисунок крем’яних виробів і поясніть – чим, на вашу думку, зумовлене те, що найхарактернішою особливістю кремінних знарядь стали їхні невеликі розміри та геометричні форми у вигляді трикутників, трапецій, сегментів, круглих скребків тощо. Згадайте про заняття та винаходи людей цього періоду.

1. Крем’яні наконечники стріл та способи їх закріплення на древках стріл (за Д. Ю. Нужним)

Полювання на тура (реконструкція Л. Л. Залізняка та П. В. Корнієнка за матеріалами стоянки Ігрень-8)

Перевірте засвоєне на уроці

Обговоріть у загальному колі: чим відрізнялись форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби.

Завершіть речення:

Сьогодні на уроці я дізнався(-лася) про такі стоянки на території України ... .

Сьогодні на уроці я навчився(-лася) … .

Уважаю, що найбільш цікавим було … .