§ 36. Мистецтво в Стародавній Греції (практичне заняття

§ 36. Мистецтво в Стародавній Греції (практичне заняття)

1. Що особливого в давньогрецькій архітектурі?

Працюємо в групі! Визначте особливості давньогрецької архітектури. Порівняйте забудову давньогрецького міста з містами інших країн давнини. Що було спільного, а що – відмінного? У яких архітектурних спорудах вашого міста використано грецькі елементи?

У V ст. до н. е. в Греції високого рівня розвитку набула архітектура. Краса архітектурних пам’яток, на думку греків, мала виховувати у громадян відчуття прекрасного, гармонійного і величного. Тому вони розробили особливі правила, які визначали співвідношення різних частин будівлі. Ці правила називаються ордером – «порядком». Замість колон греки іноді використовували кам’яні статуї. Колони-статуї у вигляді чоловіків називалися атлантами, у вигляді жінок – каріатидами.

Давньогрецькі храми будували на високому фундаменті, щоб виділити з-поміж інших будівель. Зусібіч їх оточували мармуровими колонами – портиком. У головному залі храму містилася статуя бога, якому він присвячувався. У храмах були також приміщення, де зберігалися священне начиння, храмові і навіть міські скарби.

На жаль, давньогрецькі споруди дійшли до нашого часу в досить пошкодженому вигляді, проте й досі вражають своєю красою та вишуканістю.

Портик каріатид Ерехтейона

Північний портик Ерехтейона, Афінський акрополь

Атлант. Сучасна архітектура

2. Яким був Афінський Акрополь в V ст. до н. е .?

Працюємо в групі! Уявіть, що вам доручили провести рекламну компанію з історичного туризму. Підготуйте рекламну листівку (це може бути і рекламна презентація) про Афінський Акрополь V ст. до н. е. З метою забезпечення притоку туристів рекламна листівка має бути підготовлена так, щоб зацікавити якомога більше туристів. У листівці має бути опис пам’яток.

Найвизначніші пам’ятки давньогрецької архітектури були споруджені на невеликому майданчику (300x130 м) – Афінському Акрополі. Він знаходився на скелястому пагорбі з прямовисними схилами. Це було священне для давніх афінян місце, оскільки тут розміщувалися храми їх богів, а насамперед покровительки їхнього полісу – Афіни.

Під час греко-перських воєн всі споруди на Акрополі були зруйновані персами. Утім, афіняни вирішили не відновлювати зруйновані будівлі, а побудувати на їхньому місці нові. Більшість значних споруд Акрополя було побудовано під час правління Перикла. Планування та побудову Акрополя виконували під керівництвом видатного архітектора та скульптора Фідія.

Потрапити на Акрополь можна лише з одного боку, і лише по вузькій дорозі. Мармурові сходи вели до парадного входу на Акрополь, який називався Пропілеї[1]. Він мав два доричних портики, до яких було прибудовано бібліотеку та картинну галерею. Стелі Пропілеїв були розписані золотими зірками на тлі синього неба.

Праворуч від Пропілеїв розташовувався невеликий, але вишуканий храм богині перемоги – Ніки. Він мав особливість – статуя богині в цьому храмі була не крилатою, як звичайно, а безкрилою – щоб богиня ніколи не покидала Афіни.

[1] Пропілеї (з грецької – перед воротами) – парадний вхід, проїзд, утворений портиками та колонадами.

Афінський акрополь часів Перикла (макет)

Афінський Акрополь (сучасний вигляд)

Пропілеї (реконструкція)

Афінський Парфенон

Храм богині Ніки

Центральне місце на Акрополі займав Парфенон – храм, присвячений Афіні Діві (Парфенос), покровительці міста та всієї Аттики. Він був побудований з білого мармуру із золотистим відтінком. Зусібіч храм оточували портики, які складалися з 46 колон дорійського ордера. На фронтонах розміщувалися мармурові скульптури. Всередині храму було дві зали. В одній з них стояла 11-метрова статуя Афіни, в іншій – зберігалася скарбниця Афінської держави.

Навпроти Парфенона стояв менший за розмірами храм Ерехтейон, частина колон якого була зроблена у вигляді витончених фігур дівчат, які несли корзини (портик каріатид).

На Акрополі стояла статуя Афіни Промахос (Войовниці). Вона була зроблена з бронзи і мала висоту 7 метрів. Грізна богиня правою рукою спиралася на спис, лівою тримала щит, голову вінчав шолом.

Портик – розміщена перед входом у будівлю відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття.

Обговоріть у класі! Чим давньогрецькі храми відрізняються від давньоєгипетських чи давньоіндійських?

3. Чим уславилися давньогрецькі скульптори?

Працюємо в групі! Кого зображували давньогрецькі скульптори і що хотіли виразити своїми творами? Порівняйте давньогрецькі скульптури зі статуями та рельєфами країн Стародавнього Сходу. Кого вони прославляли?

У багатьох музеях світу зберігаються пам’ятки давньогрецької скульптури. Статуї богів, переможців Олімпійських ігор і знаменитих людей стояли в храмах, на стадіонах, вулицях та площах давньогрецьких міст. Скульптори вирізали їх із дерева, відливали з бронзи або висікали із білого мармуру. Давньогрецькі скульптори вміли передавати рухи людей. Їхня майстерність вражала сучасників. Вони сприймали статую, як живу істоту: «ось-ось заговорить», «вона жива» тощо.

Давньогрецькі скульптори хотіли показати у своїх творах, якими повинні бути люди. Тому богів, героїв та людей вони зображували красивими, молодими, зі струнким тілом та правильними рисами обличчя. Проте не лише красу людини прагнули передати скульптори, а й відвагу, мужність, готовність до подвигу. Як зазначали сучасники, деякі статуї були прекрасніші за живих людей.

Дискобол Мирона

Дорифор

Поранена амазонка

Реконструкція статуї Афіни Парфенос

Скульптори з Пелопоннесу зазвичай зображували сильних, мускулистих атлетів. Серед них уславився майстер Поліклет. Серед найкращих його творів – скульптури «Дорифор» (списоносець) та «Поранена амазонка».

Відомим грецьким скульптором був Мирон. Він ставив за мету зобразити людське тіло в момент руху. Найкраще це вдалося йому в статуї, яка зображає юнака – метальника диска («Дискобол»).

Особливою славою користувалися скульптури Фідія, зокрема статуя Афіни Парфенос для Акрополя та статуя Зевса для храму в Олімпії. Статуя Афіни Парфенос у повному озброєнні стояла на мармуровому постаменті всередині Парфенону. У руці вона тримала Ніку – крилату богиню перемоги. Біля її ніг лежав великий бронзовий щит, на якому було зображено битву героїв з амазонками. Щоб передати колір рук, обличчя та ніг, Фідій на дерев’яну основу наклав пластинки зі слонової кістки. Одяг богині був зроблений із золота.

Статуя Зевса з храму в Олімпії – одне з чудес світу (художня реконструкція)

Статуя Зевса в храмі Олімпії перевищувала у висоту 12 метрів (і це без п’єдесталу) і вважалась одним із семи чудес світу. Ось як описував цю статую давньогрецький письменник Павсаній (ІІ ст. до н. е.): «Бог сидить на золотому троні, його фігура зроблена із золота й слонової кістки, на голові у нього вінок немов з гілок маслини, на правій руці він тримає богиню перемоги [Ніку], зроблену також зі слонової кістки й золота. У неї на голові пов’язка і вінок. У лівій руці бога скіпетр, прикрашений всілякого роду металами. Птаха, яка сидить на скіпетрі – орел. Взуття бога і верхній одяг – також із золота, а на одязі – зображення різних тварин і польових лілій».

Давньогрецький бог був зображений на троні. Обличчя, руки й інші оголені частини тіла були зроблені зі слонової кістки, волосся і борода, вінок, плащ і сандалі – із золота, очі – з коштовного каміння. У правій руці він тримав богиню перемоги Ніку, а у лівій – скіпетр, увінчаний орлом.

4. Що відомо про живопис в Давній Греції?

Працюємо в групі! Розгляньте зображення вазописів. Які сцени зображені на вазах? Опишіть свої враження від грецького вазопису.

Так само знаменитими були в Елладі живописці, проте їхні роботи зникли під час війн безслідно. Про їхню майстерність свідчать афінські вази, які збереглися дотепер, і їх можна побачити у багатьох музеях. Живописці зображували на вазах та інших керамічних виробах сцени тогочасного життя, героїв міфів та поем Гомера, а також сцени із трагедій і комедій.

Афінські гончарі використовували глину, яка під час обпалювання набувала червоного кольору. У VІ ст. до н. е. на червоне тло майстри наносили фігури чорним лаком. Такі вази називаються чорнофігурними. У V ст. до н. е. чорним лаком зафарбовували тло, а для фігур залишали природний червоний колір глини. Такі вази називалися червонофігурними. Грецькі розписні вази славились в усьому світі, найкращі з них виготовляли в Аттиці.

Червонофігурний вазопис

Червонофігурний вазопис

Червонофігурний вазопис

Чорнофігурний вазопис

Чорнофігурний вазопис

Чонофігурний вазопис

ОЦІНІТЬ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ ПІСЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Продовжіть речення «На цьому практичному занятті я дізнався/дізналася про…, навчився/навчилася…, зрозумів/зрозуміла…»