§ 30. Велика грецька колонізація

1. Що таке Велика грецька колонізація та які її причини?

Працюємо в парі! Визначте основні причини Великої грецької колонізації. Поміркуйте, завдяки чому давні греки могли здійснювати далекі морські подорожі.

Із часом кількість населення грецьких полісів збільшилася. Земля Греції вже не могла прогодувати всіх жителів. Земельний наділ у грецьких полісах не можна було ділити, тому батько передавав його як спадщину старшому сину. Якщо в сім’ї було багато дітей, то перед батьками поставало питання про забезпечення інших дітей, позаяк вільної землі в Греції бракувало.

Розвиток ремесел та мореплавства давав змогу грекам подолати труднощі, пов’язані з ростом населення. Ще близько 1000 р. до н. е. багато хто з них почав залишати материкову Грецію і заселяти нові землі за морем. Місця, де селилися ці люди, називались колоніями. У VІІІ ст. до н. е. починається Велика грецька колонізація, яка тривала до VІ ст. до н. е. Слово «колонізація» в цьому випадку означає заселення та освоєння вільної території.

На нових землях грецькі купці сподівалися закласти міста, через які можна було збувати вироби грецьких ремісників та знайти сировину для ремісничої діяльності. Місто, яке засновувало колонію, називали метрополією, що в перекладі з грецької означає «материнське місто».

Освоєння греками нових земель зазвичай відбувалося мирно, адже вони селилися на неосвоєних землях, а саме в прибережній смузі. Територія колонії включала в себе саме місто і прилеглі поля та пасовища. З місцевим населенням колоністи прагнули встановити дружні відносини та вигідно торгувати.

2. Якими були відносини між колоніями та метрополіями? Зазвичай вони активно торгували між собою. З метрополії приїжджали нові переселенці, у разі потреби надходила і військова допомога. З колоній везли до Греції зерно, худобу, шкури, хутро, солону рибу, сіль, метали, рабів. А з метрополії в колонії надходили металеві вироби, зброя, тканини, коштовні прикраси, посуд, прянощі, олія, вино.

Метрополія не втручалася у життя колоній, і вони зберігали цілковиту незалежність. Кожна колонія мала уряд, військо та карбувала власну монету, тобто була самостійною державою (полісом).

3. Якими були основні напрямки колонізації?

Існувало три основних напрямки грецької колонізації. Перший напрямок – західний: Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії. Саме тут було засновано найбільше грецьких колоній – близько 500. (Пригадайте, який народ заснував колонії на узбережжі Середземного моря на початку І тис. до н. е.)

Другий напрямок грецької колонізації – північно-східний. Спочатку грецькі колонії з’явилися на узбережжі Фракії, яка була багата на поклади золота. Потім вони освоїли землі біля проток Геллеспонт та Боспор, які відділяють Європу від Азії. На березі Боспору греки заснували колонію Візантій – згодом знаменитий Константинополь (Стамбул). Багато колоній елліни заснували в Західному та Північному Причорномор’ї.

Третій напрямок колонізації – південний – був найслабший, оскільки там у Північній Африці було багато фінікійських колоній, мешканці яких протистояли утворенню грецьких колоній на півдні.

Коли і як виникли грецькі міста-колонії в Північному Причорномор’ї?

Працюємо разом! Роздивіться карту «Велика грецька колонізація». Опишіть місцерозташування грецьких колоній у Північному Причорномор’ї та Криму.

На території сучасної України, в Північному Причорномор’ї, існувало понад 30 грецьких колоній. Першою грецькою колонією на півдні України історики вважають поселення на острові Березань, що неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області. Найбільшими з них були Пантікапей («Рибний шлях»), Херсонес («Півострів») та Ольвія («Щаслива»).

У VІ ст. до н. е. на березі Керченської протоки був заснований Пантікапей (нині на цьому місці стоїть місто Керч). Більша частина міста розташовувалась на схилах гори. На вершині гори був акрополь, обнесений міцними кам’яними мурами, а також храми та палаци. На схилах гори тулилися одно- та двоповерхові будинки, криті червоною черепицею. У них мешкав трудовий люд. На родючих рівнинних землях збирали щедрі врожаї зернових культур. Тому на пантікапейських монетах часто зображували колос.

Пантікапей був столицею Боспорського царства, яке виникло близько 480 р. до н. е. й об’єднувало понад 20 грецьких міст. До його складу ввійшли також сільськогосподарські райони Криму та Кубані, населені місцевими племенами.

У VІ ст. до н. е. вихідці з Мілета заснували місто-колонію Ольвію. Вона розташовувалася на місці сучасного села Парутіне в Миколаївській області. Ольвія була обнесена високим муром. У центрі міста – площа для народних зборів (агора). Вулиці були вимощені кам’яними плитами. В Ольвії споруджували кам’яні будівлі, школи, крамниці, були водопровід та каналізація.

Жителі Ольвії займались землеробством, скотарством та ремеслами. Ольвійські купці торгували з багатьма племенами, що проживали на території сучасної України.

У V ст. до н. е. було засновано Херсонес (нині – в межах Севастополя). Місто оточували міцні мури завтовшки 4 метри. Вздовж вулиць проходили водостоки, які відводили дощову воду та нечистоти в море. Під час археологічних розкопок було знайдено залишки будинків, склепів, веж, воріт давнього міста. Археологам поталанило знайти в Херсонесі й залишки театру. Це свідчить про те, що в колоніях Північного Причорномор’я відбувалися театральні вистави. Мешканці Херсонеса займалися землеробством, виноградарством, скотарством.

Найвищими органами влади в причорноморських полісах були народні збори, які вирішували основі питання життя полісу. Лише в Боспорському царстві при владі були царі.

Міста-колонії Північного Причорномор’я справляли значний вплив на місцеві племена, які ознайомилися з культурою, релігією та побутом греків. Гpеки-пеpеселенцi зaлишили пaм’ять пpо себе в геогpaфiчних нaзвaх. Тaк, нaзвa мiстa Ялтa в Кpиму походить вiд гpецького «ялiтa», тобто «беpеговa, пpибеpежнa». Нaзвa мiстa Феодосiя у пеpеклaдi ознaчaє «божi дapи». Слово «Боспоp» (мiлкa пpотокa мiж Чоpним i Aзовським моpями) ознaчaє «коpов’ячий бpiд».

Велика колонізація змінила увесь грецький світ. Торгівля Греції з колоніями сприяла подальшому розвитку ремесел, торгівлі та мореплавства. Торговельні зв’язки покращували добробут греків, зміцнювали їх єдність. Хоча стародавні греки розселилися на величезній території, вони вважали себе єдиним народом. Саме в період Великої колонізації слово «елліни» стало загальною назвою усіх греків. Еллінів об’єднували спільні мова, релігія, звичаї, єдина писемність. Знайомство колоністів з новими країнами, невідомими племенами та народами збагачувало і грецьку культуру.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ. Назвіть основні грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Коли вони виникли?

РОЗУМІЮ

1. Що таке поліс? Як утворювалися грецькі поліси?

2. Як ви розумієте поняття «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія»?

3. Якими були причини та наслідки грецької колонізації?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті напрямки Великої грецької колонізації та основні грецькі колонії в кожному напрямку.

2. Уявіть, що ви побували в одній із грецьких колоній на території Північного Причорномор’я. За доступними джерелами підготуйте розповідь про життя її мешканців. Опишіть свої враження.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Поміркуйте, чому грецьку колонізацію називають великою, а фінікійську – ні.

2. Хоча стародавні греки розселилися на величезній території в чужих країнах, вони вважали себе єдиним народом. Що їх об’єднувало? Як вони називали себе та свою батьківщину?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. Прочитайте уривок з «Присяги херсонеситів» і висловіть судження, які із зобов’язань громадян Херсонесу перед державою є актуальними і цінними в наш час.

«Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою [богиня], богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонеситів .

Я буду однодумним щодо порятунку і свободи держави та громадян…

Я не звалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує…

Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі і громадянам.

Я не замишлятиму ніякої несправедливої справи проти будь-кого з громадян…

Я не укладатиму змови ні проти херсонеської громади, ні проти будь-кого з громадян, хто не оголошений ворогом народу…»