Завдання для групи 1
Завдання для групи 1
Уявіть, що ви побували в поселенні давніх слов’ян. Складіть усну розповідь-репортаж про свою уявну подорож. Висловіть судження, як слов’яни обирали місце для поселення.
Найбільш повними джерелами для вивчення найдавнішої історії слов’ян є археологічні пам’ятки. Утім, у ті часи племена й народи часто змінювали місця проживання. Опановуючи нові території, слов’яни часто проживали поряд з іншими народами. Тому слов’янські археологічні пам’ятки, датовані раніше V ст., входять до археологічних культур, що створені різними народами та племенами.
Для довідки! У ІІІ ст. на теренах сучасної України виникла черняхівська культура. Її пам’ятки датуються ІІІ – початком V ст. Вона охоплювала величезні землі – майже всю територію сучасної України і навіть виходила за її межі. Населення черняхівської культури, на думку більшості вчених, складалося з давніх слов’ян, скіфо-сарматів, германців, готів та ін. Слов’яни, що були носіями цієї культури, проживали в лісостеповій частині України.
Самобутністю відзначалася київська археологічна культура. На півдні вона межувала з черняхівською культурою, а на півночі її сусідами були балтські племена. Її пам’ятки датуються рубежем ІІ–ІІІ – першою половиною V ст.
Вигляд черняхівського поселення (малюнок П. Корнієнка за матеріалами Є. Рікмана)
Поселення київської культури (реконструкція Р. Терпиловського та П. Корнієнка, мал. П. Корнієнка)
Напівземлянка з черняхівського поселення (рис. П. Корнієнка за матеріалами Є. Рікмана)
План розміщення житлових і господарських споруд поселення київської культури, план житла та його реконструкція (реконструкція Р. Терпиловського та П. Корнієнка, рис. П. Корнієнка)
Свої поселення давні слов’яни споруджували зазвичай поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками. Тобто місце обирали так, щоб земля була родючою й легкою для обробітку, а на луках росли соковиті трави. Поселення були неукріплені, на відміну від трипільських не мали чіткої забудови. Житла були наземні або заглиблені (напівземлянки, землянки). Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі з плетеної лози (ззовні їх обмазували глиною) або були складені зі зрубаних стовбурів. У деяких житлах були прибудови типу сіней. Земляні долівки, очевидно, покривали соломою або очеретом. У багатьох помешканнях на долівці облаштовували відкриті вогнища, інколи печі з каменю або глини.
Неподалік від житла була господарська частина подвір’я. Найближче містилися господарські ями, які використовувались як зерносховища та погреби для продуктів. Трохи далі – комора, хлів для худоби, невеликі будівлі, що могли служити для утримання свійської птиці чи дрібної худоби.
Давньослов’янські поселення розташовувалися на невеликій відстані (до п’яти км) одне від одного, досить часто «гніздами» (групами родичів). Кожне таке «гніздо» складалася з 10–15 поселень і належало одній громаді (общині). Общини ж об’єднувалися в племена. На чолі племені стояв обраний громадою вождь. Якщо виникала потреба боронитися від сильного ворога, то племена слов’ян об’єднувалися в міжплемінні воєнні союзи.
Задача до лічби років. Які події відбувалися в країнах Стародавнього Сходу, у Давніх Греції та Римі в період зародження давніх слов’ян? Яких історичних діячів тих часів ви знаєте?