Писемні джерела про життя антів та склавинів

Візантійський історик VІ ст. Прокопій Кесарійський, праця «Готська війна»

«Цими племенами, склавинами й антами, не керує одна людина, вони з давніх часів живуть у народоправстві (демократії), тому в них щастя і нещастя в житті є загальною справою. Та все інше в обох цих варварських племен, усе життя та закони однакові. Вони вважають, що тільки бог, творець блискавок, є володарем над усіма, і йому жертвують биків і відправляють інші священні обряди... Вони шанують ріки й німф та інші божества, приносять жертви усім і за допомогою цих жертв ворожать. Живуть вони в жалюгідних халупах на великій відстані один від одного, і всі вони часто змінюють місце проживання. Стаючи до битви, більшість з них іде на ворога зі щитом і дротиком у руках, панцирів вони ніколи не надягають; інші не носять ні сорочок, ні плащів, а тільки штани, підперезані широким поясом на стегнах, і в такому вигляді йдуть на битву з ворогом... У тих і інших одна й та сама мова, варварська, і зовнішнім виглядом вони не відрізняються один від одного. Вони дуже високого зросту і величезної сили...»

Візантійський імператор та історик VІ ст. Маврикій Стратег, трактат «Тактика і стратегія»

«Племена склавинів і антів подібні за своїм способом життя, за своїми звичаями, за своєю любов’ю до свободи, їх аж ніяк не можна схилити до неволі або покори у своїй країні. Вони численні, терплячі, легко переносять спеку, холод, дощ, брак одягу, нестачу їжі. До тих, хто приходить до них і користується гостинністю, вони ставляться ласкаво і по-приятельськи, привітно зустрічають їх... полонених вони не тримають у неволі, як інші племена, протягом необмеженого часу, але обмежуючи (час неволі) певним строком, пропонують їм вибрати: чи хочуть вони за якийсь викуп повернутися додому, а чи залишитися там у стані вільних і друзів.

Вони оселяються в лісах біля важкопрохідних рік, боліт та озер, роблять у своїх житлах багато виходів, щоб можна було урятуватись у разі небезпеки... Необхідні їм речі вони закопують у схованках, нічим зайвим відкрито не володіють і ведуть мандрівне життя.

Битися зі своїм ворогом вони люблять у місцях, порослих густим лісом, у міжгір’ях, на кручах; з вигодою для себе вдаються до раптових нападів, хитрощів, і вдень, і вночі вишукуючи багато способів... Краще за будь-кого вміють вони переправлятися через річки і можуть довго залишатися у воді. У разі небезпеки вони покидають свої житла і поринають у глибінь води, тримаючи в роті довгі, порожнисті всередині стебла очерету, приготовлені саме для цієї мети...

Усі чоловіки озброєні в них невеликими дротиками, по два в кожного, а в декого, крім того, чудові щити, тільки занадто важкі, які затрудняють рух. Є в них дерев’яні луки і стріли, намазані отрутою... Не маючи над собою зверхника і ворогуючи один з одним, вони не визнають військового строю...»

Практична робота «Писемні джерела про життя антів та склавинів»

Прочитайте уривки з писемних джерел. Доберіть з них відомості про: а) суспільний лад (1 група); б) умови життя (2 група); в) риси характеру (3 група); г) військову вдачу (4 група); д) звичаї та вірування склавинів і антів (5 група).