§ 2. Лічба часу в історії стародавнього світу

§ 2. ЛІЧБА ЧАСУ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Пригадайте з 5 класу, як ведеться підрахунок історичного часу. Що таке хронологічна послідовність і що вона дає історикам?

1. Що таке відлік часу в історії?

Поміркуйте! Навіщо люди почали вести відлік часу від певної події? Зробіть припущення, до чого призвела б ситуація, якби люди відмовилися використовувати лічбу часу.

Вивчати історію без дат неможливо. Тому для істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й визначити її дату та тривалість. Утім, для того, щоб орієнтуватися в часі (наприклад, визначити рік події), потрібна його точка відліку – ера (із латинської мови – вихідне число).

Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події.

Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рим. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно.

Різдво Христове. Поклоніння волхвів (українська ікона XVII ст.; автор Йов Кондзелевич)

2. Що означає «наша ера»?

Обговоріть у класі! Чому в різних народів були різні системи літочислення? Як виникло сучасне літочислення?

Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий – Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового – моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.

Проте люди жили й творили і до Різдва Христового. Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено — до н. е. або до Р. Х. (до Різдва Христового). Наприклад, «345 р. до н. е.». Рік нашої ери, тобто дату події, що відбулася після Різдва Христового, зазвичай вказують без позначення.

Запам’ятайте! Щоб уникнути плутанини, дати до нашої ери (до народження Христа) вказують з обов’язковим позначенням: «до Р. X.» або «до н. е.»


3. Що потрібно знати при лічбі років?

Працюємо в парі! Визначте особливості лічби років в історії Стародавнього світу. Чим вони зумовлені?

Одним з основних вимірників історичного часу є рік. Аби простіше рахувати великі проміжки часу, кожні сто років вважають одним століттям, або віком. Тисячу років (або десять століть) – це тисячоліття.

Під час написання історичної дати використовують такі скорочення: тисячоліття тис., століття ст., рік р., роки рр.

Щоб уявити плин історичного часу до нашої ери, намалюємо стрічку часу. Праворуч від дати народження Ісуса Христа – події нашої ери, ліворуч – до нашої ери.

Рік напередодні народження Ісуса Христа називають першим роком до н. е., а перед цим були другий, третій… і так далі роки до н. е. Тобто відлік часу до Різдва Христового іде немовби у зворотному порядку. Наприклад, Друга Пунічна війна розпочалася в 218 р. до н. е., а завершилась у 201 р. до н. е.

Якщо потрібно дізнатися, скільки років відбувалась та чи інша подія, яка сталася до нашої ери, то від початку події віднімаємо рік її завершення. Наприклад, 218 – 201 = 17. Таким чином, Друга Пунічна війна тривала 17 років. Для подій нашої ери все навпаки: від року кінця події віднімають рік її початку.

Запам’ятайте! Під час лічби часу потрібно враховувати, що нульового року в історії немає. Це варто знати тоді, коли, наприклад, підраховуємо вік людини, що народилася до н. е., а померла після її початку. Складаючи суму років, потрібно віднімати один рік. Перший римський імператор народився у 63 р. до н. е., а помер в 14 р. н. е. Отже, він прожив: (63 + 14) – 1 = 76 років.

4. Як визначати століття та тисячоліття?

Обговоріть у класі! Чому важливо визначати століття та тисячоліття, коли відбулася подія? Поміркуйте, чому відлік років до нашої ери ведеться у зворотному порядку.

Історія людства охоплює величезний проміжок часу – від моменту виникнення людини до сьогодення. Тому, вивчаючи історію, вам треба навчитися визначати століття та тисячоліття, коли відбулася подія. У підручниках та історичних працях зазвичай роки позначають арабськими цифрами, а століття та тисячоліття – римськими.

На що варто звернути увагу? Перше століття нашої ери розпочинається 1 січня 1 року й закінчується 31 грудня 100 року. Друге століття починається відповідно 1 січня 101 року. Отже, початкові роки століть це – 101, 201, 301, …, 2001, а роки з двома нулями (100, 200, … 1900, 2000) – останні роки століть.

Покажемо в таблиці приклади визначення початку та кінця різних століть нашої ери.

Таким чином: 75, 99 роки – це перше століття, 908, 999, 1000 роки – це десяте століття, а 1001 рік – це вже одинадцяте століття, 400 р. до н. е., 399 р. до н. е., 301 р. до н. е. – це четверте століття до нашої ери, а 401 р. до н. е. – це вже п’яте століття до нашої ери.

Тисячоліття – це 1000 років або десять століть. Перше тисячоліття нашої ери розпочалося першого року і тривало до тисячного (1–1000 рр.). До першого тисячоліття належать століття від першого до десятого (І–Х ст.), до другого — ХІ–ХХ ст. Третє тисячоліття розпочалося у 2001 р.

Як бачимо зі стрічки часу, відлік століть та тисячоліть до нашої ери іде у зворотному порядку: спочатку іде десяте тисячоліття до н. е., потім дев’яте… і, нарешті, перше тисячоліття до н. е. Перше тисячоліття до н. е., своєю чергою, розпочинається з десятого століття до н. е., потім іде дев’яте… і завершується першим століттям до н. е.

Якщо подія відбулася до нашої ери і необхідно визначити, скільки століть тому це сталося, то до кількості століть до нашої ери додається відповідна кількість століть нашої ери.

Зверніть увагу, що події, які відбувалися в першій половині століть до н. е., відбувалися раніше, ніж ті, які мали місце у другій.